Верховна Рада 9 червня ухвалила законопроєкт №15111-д, що запроваджує нові правила фінансового моніторингу для колишніх політично значущих осіб — так званих РЕР (Politically Exposed Persons). Документ уже 12 червня передали на підпис президенту, однак тепер його доля опинилася під питанням: Рада Європи офіційно радить главі держави не підписувати закон у чинній редакції.
Про це повідомила народна депутатка від фракції «Слуга народу» Ольга Василевська-Смаглюк після консультацій із європейськими партнерами, передає Інтерфакс-Україна.
Суть законопроєкту зводиться до того, що посилений фінансовий моніторинг колишніх РЕР триватиме лише 12 місяців після припинення ними виконання публічних функцій. Після цього строку додаткові перевірки можливі винятково за наявності «обґрунтованого та документально підтвердженого високого ризику». Саме це формулювання європейські експерти назвали розмитим і таким, що послаблює ризикоорієнтований підхід.
«Представники Ради Європи, з якими я спілкувалась під час цього обговорення, однозначно не радять давати зелене світло відходу від ризикоорієнтованого підходу до фінансового моніторингу РЕРів та закликають президента не підписувати цей закон у чинному вигляді», — написала Василевська-Смаглюк у Telegram.
Що не так із законом: позиція депутатки та статистика
За словами депутатки, ухвалені норми порушують українське законодавство у сфері фінмоніторингу та не відповідають стандартам FATF і директивам ЄС. Крім того, законопроєкт відносить до національних РЕР керівників структурних підрозділів Нацбанку нижче рівня правління та працівників державних банків, відповідальних за фінансовий моніторинг. Регулятор виступав проти таких змін через ризик конфлікту інтересів — адже відповідальний за фінмоніторинг банківський працівник сам підпадатиме під процедури, які контролює.
Цифри, наведені Василевською-Смаглюк, показують масштаб проблеми. У 2021 році суб'єкти фінансового моніторингу подали 25 тисяч повідомлень про підозрілі операції РЕР. За перше півріччя 2026 року таких повідомлень — уже 13,5 тисячі. Водночас до травня 2026 року зафіксовано лише дев'ять відмов в обслуговуванні: чотири щодо самих РЕР, три — членів їхніх сімей і дві — пов'язаних осіб.
Позиція НБУ та ризики для України
Представники Національного банку під час обговорення законопроєкту повідомили, що регулятор не отримував скарг на необґрунтовані відмови в обслуговуванні РЕР. Твердження про дискримінацію колишніх топ-посадовців у НБУ назвали штучними й не підкріпленими офіційними зверненнями.
Окреме занепокоєння викликають міжнародні наслідки. Відхід від чинних стандартів може негативно вплинути на оцінку України з боку FATF — Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей. Під загрозою також процес приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). До того ж регламент ЄС 2024/1624 щодо протидії відмиванню коштів почне застосовуватися з 10 липня 2027 року — тож будь-яке відхилення від європейських вимог доведеться усувати в стислі терміни.
Що далі: підписати чи ветувати
Наразі закон перебуває на столі президента. Глава держави може або підписати його, або накласти вето та повернути до Верховної Ради зі своїми пропозиціями. Враховуючи позицію Ради Європи, сценарій із вето виглядає ймовірним. Якщо ж президент підпише документ у чинному вигляді, Україна ризикує отримати зауваження від міжнародних партнерів уже під час наступної оцінки FATF.
Раніше портал Знай повідомляв, податок на посилки до 150 євро: Рада ухвалить закон до кінця року.