Вчора, 21 червня, Верховна Рада нарешті ухвалила закон "Про національну безпеку". Згідно ініціативи РНБО, саме цей документ теоретично повинен наблизити Україну до омріяних стандартів НАТО.
Закон про національну безпеку: основні принципи
– міністром оборони має бути цивільна особа, його перший заступник та заступник – також;
– посади начальника Генштабу та головнокомандувача ЗСУ розмежовуються (зараз обидві обіймає Віктор Муженко). Головнокомандувача призначають за поданням міністра оборони та звільняють рішенням президента;
– СБУ має гарантувати національну безпеку, зокрема, боротися з тероризмом та протидіяти ворожій розвідувально-підривній діяльності. Відомство стає підконтрольним парламентові;
– у мирний час Нацгвардія входитиме до складу сил безпеки і виконуватиме правоохоронні функції;
Популярні новини заразПоказати щеГороскоп на п'ятницю 22 листопада для всіх знаків Зодіаку: день для змін та простих радостей
Масштабне березневе підвищення пенсій: 2300 отримають не всі
Не наплутайте з показниками лічильників цього місяця: Нафтогаз звернувся до українців
Пенсіонери також отримають свою "тисячу" на карту: кому адресовано надбавку
– керівництво у сферах національної безпеки та оборони здійснює президент, він же очолює РНБО та є верховним головнокомандувачем Збройних сил України;
– видатки на фінансування сектору безпеки і оборони – не менше ніж 5% від ВВП, із них не менш ніж 3% – на фінансування сил оборони;
– фінансова інформація у сфері безпеки та оборони стає прозорішою;
– інтеграція в Європу, членство в ЄС та НАТО і розвиток рівноправних взаємовигідних відносин з іншими державами – фундаментальні пріоритети України.
Дивіться: Крок назустріч НАТО. Верховна Рада ухвалила Закон про національну безпеку та оборону
Державна таємниця
Як зазначила депутат Світлана Заліщук, з одного боку, значно більше оборонних закупівель мають стати відкритими та підконтрольними цивільному секторові. Проте змін до закону про держтаємницю не внесли – її правку щодо цього відхилили. А отже, покарання за розголошення такої інформації залишається суворим.
"Одним із ключових елементів цивільного демократичного контролю є доступ громадян до інформації про оборонні закупівлі. Чинне законодавство не дозволяє здійснювати відкриті закупівлі в рамках великої частини оборонного бюджету", - пояснила вона на своїй сторінці у Facebook.
При цьому представники профільного комітету запевняють: усі неточності та прорахунки можна буде виправити в наступних уточнювальних законах. Проте автори провалених правок мають сумніви: якщо на це немає політичної волі зараз, чи з’явиться вона згодом?
Дивіться: Закон про національну безпеку: що зміниться?