Українська письменниця Лариса Ніцой, відома своїми скандальними висловлюваннями, в черговий раз підірвала соціальні мережі. На цей раз темою гнівного звернення стало питання про вивчення нацменшинами рідної мови: Угорщину не влаштовують умови, які українська влада пропонує жителям Закарпаття, а Ніцой не влаштовує, що угорський уряд все ніяк не заспокоїться.
В ефірі українського каналу письменниця підкреслила, що пропозиції України підтримала Венеціанська комісія, так що питань взагалі виникати не повинно.
"Хочу спочатку сказати: припиніть зомбувати народ! Ніяке міжнародне співтовариство нічим не стурбоване. Це хто стурбований? Чехи, німці, французи, англійці? Нічого не стурбовані! Ми отримали рекомендації Венеціанської комісії, Європарламент звернувся до комісії, і ми звернулися, отримали рекомендації. стурбовані одні угорці", - заявила Ніцой.
За її словами, учні на Закарпатті можуть вчити угорську мову в дитячому садку і школі до 10 класу.
"Або ви погодитеся на це, або ми зметемо до чортової собачої матері цю владу, і вчитимете свою угорську мову на факультативах! Тому хапайтеся за цю можливість, поки вона є. І передайте це своїй Угорщини!" - зазначила письменниця.
Популярні новини заразПоказати щеМасштабне березневе підвищення пенсій: 2300 отримають не всі
Пенсіонерам приготували доплати: хто отримає надбавку до пенсії понад 2 тисячі гривень
Ощадбанк скасував обмеження для власників карток: що стане безкоштовним
Пропрацював 40 років, а пенсія мізерна: у ПФУ звернулися до українців, сподобається не всім
На своїй сторінці в Facebook вона також прокоментувала відео.
"Знаєте в чому проблема українців? В тому, що ми не даємо своїм нападником по рогах. Ми починаємо їх умовляти світом, ладком. Але досить вже. Знайдіть кожен в собі сили сказати: "Ні", - закликала Ніцой.
Дивіться виступ Лариси Ніцой у ефірі
Нагадаємо, раніше інформаційний портал "Знай.ua" писав про те, що Угорщина втретє заблокувала проведення засідання комісії Україна-НАТО на міністерському рівні. Угорська влада пояснює, що таким чином вона тисне на Україну, вимагаючи перегляду мовної норму закону про освіту. Будапешт переконаний, що закон значно обмежив права національних меншин у використанні рідної мови.