В останню суботу перед Днем пам'яті великомученика Димитрія Солунського, 8 листопада, православні поминають покійних родичів.

У 2017 році поминальну суботу перенесли на 28 жовтня - через збіг зі святом Казанської ікони Божої матері (4 листопада).

Традицію поминання в суботу перед днем пам'яті великомученика Димитрія Солунського встановив князь Дмитро Донський після битви на Куликовому полі. Куликовська битва завершилася в день Різдва Пресвятої Богородиці 8 вересня 1380, після чого князь Димитрій Іоаннович відвідав Троїце-Сергієву лавру. У Троїцькій обителі пом’янули полеглих у Куликовській битві православних воїнів заупокійним богослужінням і спільною трапезою.

Архієпископ Димитрій вважав, що Дмитріївська поминальна субота замінила собою язичницькі тризни, що існували раніше у слов'ян. Тризна - це частина язичницького поховального обряду у східних слов'ян, яка складалася з пісень, танців, бенкету і військових змагань на честь покійного. Тризна відбувалася поруч з місцем поховання після спалення небіжчика. Пізніше цей термін вживається як синонім обряду "поминок".

Традиції та заборони

Популярні новини зараз

60-й День народження - не привід радіти: в Україні пенсіонерам повідомили погану новину

Вистачить на воду та хліб: кого з пенсіонерів поставлять на межу виживання

На землю чекають удари руйнівної магнітної бурі: нагряне вже ось-ось

Постійна процедура більше не буде катуванням: українцям пояснили прості рішення щодо лічильників

Показати ще

– У цей день до церкви несли три хлібини та їжу, яка до смаку покійникам. Перша хлібина – для давно померлих предків, друга – дідам і бабам найближчого роду, а третя – тим, хто помер насильницькою смертю на війні, у воді чи вогні.

– У Дмитрівську поминальну суботу вечеря була особливою. Згадувати померлих починали вже з п’ятниці. Для цього обов’язково купували нову білу скатертину, якою застеляли поминальний стіл. Господині готували традиційні поминальні страви – кутю, узвар, млинці, пироги, а також улюблені страви покійних родичів.

– За поминальною трапезою кожен член сім’ї відкладав по одній ложці від кожного блюда в окрему тарілку, а потім це все залишали на ніч для померлих. Це робилося для того, щоб душі могли прийти додому і насититися їжею разом з усією родиною. Поруч з тарілками ставили миску з водою і рушник, щоб вони змогли вмитися після трапези.

– Також у цей день обов’язково допомагали бідним і голодним – давали багато милостині, годували пирогами і просили їх молитися за душі померлих. Люди вірили: якщо в цей час ходить багато убогих старців – це хороший знак.

– Дуже віруючі християни приходять на богослужіння ще ввечері в п’ятницю. В цей час служать велику панахиду, або парастас. Щоб пом’янути в церкві своїх померлих родичів, потрібно приготувати заздалегідь записки з їх іменами. В якості пожертви на храм прийнято приносити пісні продукти – хліб, солодощі, фрукти, овочі. А от м’ясні вироби або алкоголь (крім кагору) жертвувати не варто.

– У народі вважалося, що святий Дмитро приносить зиму і ключем “замикає землю”, тобто дає господарювати зимі, завершуючи, таким чином, хліборобський рік. Він тримає у себе ключі, поки не приїде за ними святий Юрій (6 травня) і землю не відкриє.

Як повідомляв портал "Знай.ua", на Масляну існує багато народних традицій та повір'їв.