Цієї п'ятниці, 2 лютого за новим календарем, ми відзначаємо велике свято Стрітення Господнього – одне з 12 найбільших свят церковного року.

Ми дізналися цікаві подробиці з історії цього свята та поради його відзначення, згідно з канонами Православної церкви.

Стрітення Господнє - фото Вголос

Традицію освячення свічок на свято Стрітення та введення його у регулярну богослужбову практику Української Церкви приписують Київському митрополиту Петру Могилі, який у своєму відомому "Требнику" 1646 року помістив близько 40 невідомих раніше чинів.

Тим не менш, популярність використання освяченої у храмі стрітенської свічки стало наслідком давньої пристрасті людей до язичництва.

Популярні новини зараз

Пенсіонерам "навісять" новий фінансовий тягар: ніяких пільг не чекайте

Пенсіонерам приготували доплати: хто отримає надбавку до пенсії понад 2 тисячі гривень

Штрафи за дрова: українцям підказали, як уникнути покарання за деревину на своєму подвір'ї

Українцям виплатять по 4 500 гривень: кому пощастить отримати допомогу

Показати ще

"Справа в тому, що 2 лютого – це день, коли язичники на наших землях вшановували день Громниця – свято на честь божка Перуна. За їхніми віруваннями, це єдиний день, коли можна було почути гул грому взимку. Амулетом, який мав захищати їх від подібних небезпек було щось схоже на сучасну свічку... Зараз же освячена на Стрітення свічка часто прямо так і називається "громінковою".Їй приписують безліч магічних властивостей: її ставлять на вікно, щоб "умилостивити" Перуна під час негоди та блискавок, використовують для багатьох магічних, язичницьких обрядів та заклинань» , – пояснює протоієрей Православної Церкви України Євген Заплетнюк.

Стрітенські свічки - фото То є Львів

Але вважати освячену у храмі річ амулетом не можна – вона є символом полум'яної віри християн.

"Вона є прообразом Ісуса Христа - "Світла істинного". Дивно було б вважати свічку оберегом проти хвороб і злих сил, при цьому, маючи більше довіри до самого предмета, ніж до самого Бога. а в залишках стародавнього язичницького світогляду: люди бажають лише виконати певний ритуал для того, щоб вирішити свої проблеми. навколо нас" , – кандидат богословських наук Євген Заплетнюк.

Свято-Михайлівський собор - фото Уніан

Особливою практикою на православних парафіях у цей день була служба чину малого освячення води – "Малої Агіасми". Священнослужителі освячують воду, окроплюють прочан і дають їм набрати додому для благочестивого використання. За народними віруваннями "стрітенська вода" має велику силу, приносить душевне та тілесне оздоровлення, якщо використовується з благоговінням та християнською розсудливістю.

Нагадаємо, що Великдень у 2024 буде пізнім, а значить і Масляну треба почекати: дати свята та головні традиції.

Раніше ми повідомляли про дві молитви, щоб ваш Ангел-Хранитель вас почув: для захисту та здоров'я.