На конференції обговорювали питання кадрового дефіциту суддів, проблеми політичного тиску, що здійснюється на суд, зовнішній вплив, через присутність у громадських радах іноземців, а також відсутність чіткої стратегії реформування.

Засновниця Інституту демократії та розвитку «Polita» Катерина Одарченко під час вступного слова заявила, що проводити такі зустрічі необхідно для України, і перша зустріч яка відбулась в Страсбурзі минулого року, продемонструвала свою ефективність.

Олексій Жмеренецький, голова підкомітету з питань антикорупційної політики в сфері цифрових інновацій вказав, що реформування правоохоронної системи відбувається, але не настільки ефективно. Зокрема, в Україні створено кілька антикорупційних органів, але їх робота має бути відрегульована.

Народний депутат України Андрій Костін визнав, що довіра до судової реформи у суспільстві низька, але не варто демонізувати суд, як інституцію. За його словами, окремі громадські організації спекулюють на темі судоустрою і дезінформують як українське населення, так і світову спільноту, в тому числі європейських колег.

Марія Мезенцева, заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань наближення законодавства України до законодавства ЄС зазначила, що суспільство має великий запит на реформи. Запит, який сформувався в суспільстві на зміни, має бути реалізованим, але до цього, необхідно підходити зважено.

Популярні новини зараз

Змусять відповідати за кожну гривню: українців жорстко штрафують за гроші на картках

В Україні пенсії ставлять на "паузу": у ПФУ відповіли, чому люди залишаються без грошей

Перевірки ТЦК на вулиці: чи законна вимога показати телефон

1000 гривень від держави: як отримати допомогу пенсіонерам

Показати ще

Ексдепутат Європарламенту Франк Швальба-хот вважає позитивним те, що такі зустрічі відбуваються, підкресливши, що для Європи Україна є дуже важливою і в ЄС активно слідкують за станом справ, зокрема, у системі правосуддя.

Друга міжнародна конференція "Dialoge about justice-2", фото: прес-служба

Він з колегами давно спостерігає за тим, як Україна виборює свій шлях до Європи і проводить реформування різних галузей, зокрема судоустрою.

Віллі Форте директор організації Human Rights Without Frontiers International (HRWF), почесний член Стратегічної ради Інституту прав людини та запобігання екстремізму та ксенофобії у Києві сказав, що в Україні було створено декілька антикорупційних органів і вони паралізують роботу один одного, чим зменшують власну ефективність.

Народний депутат, член Комітету з питань правової політики Сергій Демченко сказав, що за межами України часто не зовсім вірно розуміють те, що відбувається в Україні. На його думку, у питаннях судової системи та правоохоронних органів потрібно не просто покладатись на чиюсь інформацію, а перевіряти дані.

Святослав Піскун, екс-радник Генерального прокурора, колишній головний прокурор України, голова ГО «Союз юристів України» вважає, що кожному, хто слідкує за реформою правосуддя в Україні слід перевіряти інформацію, адже вона буває неправдивою.

Підтримав Піскуна Павло Горбасенко – голова Господарського суду Київської області, додавши, що окремі громадські активісти привласнили право доносити до західних партнерів інформацію про стан справ в Україні, і це не правильно.

До конференції приєднувались і фахівці з Ізраїлю, наприклад Алекс Міллер – колишній депутат Кнесету кількох скликань від фракції «Наш дім – Ізраїль». Він поділився інформацією про те, як влаштована система правосуддя в Ізраїлі.

Крім цього, підключались колеги з Естонії та Брюсселю, що вказує на неабиякий інтерес західних партнерів до реформування судової системи в Україні. Сторони домовились утворити робочу групу з вирішення питань, які порушувалися під час розмови.

Одразу після початку конференції надійшло повідомлення про мінування будівлі КВЦ «Парковий». Усі присутні змушені були залишити приміщення і чекати кілька годин на вулиці, доки працівники правоохоронних органів не перевірять будівлю. Також за день до конференції представники окремих громадських організацій спробували провести масовану кампанію дезінформації, намагаючись перешкодити налагодження конструктивного діалогу між українськими та європейськими фахівцями.

Попри це, спілкування все ж відбулося. Даний факт свідчить, про бажання європейських фахівців з права вести діалог з Україною.