В Україні можуть створити фонд гарантування заробітних плат. Якщо підприємство раптом збанкрутувало, а його працівники залишилися без зарплати — держава візьме на себе частину виплат.
Ще одне нововведення — на рівні закону дозволити людям ігнорувати свою роботу в тому разі, якщо роботодавець не платить зарплату.
Що саме планують автори ідеї і як можуть захистити себе українці — з'ясовував OBOZREVATEL.
Головне:
- У Мінсоцполітики пропонують дозволити тим працівникам, яким не платять зарплату понад 15 днів, не виходити на роботу. При цьому їх ніхто не має права звільнити, а після виплати боргів вони ще й отримають гроші від роботодавця;
- Ще одна пропозиція — зобов'язати державу виплачувати борги по зарплатах тим працівникам, чиї підприємства стали банкрутами. Виплатити можуть до 50 тисяч гривень. Небагато, але це хоч щось;
- Профспілки загалом підтримують ініціативу, але запевняють — є деякі нюанси. Закон треба уважно читати і не допускати порушення власних прав.
Масштабне березневе підвищення пенсій: 2300 отримають не всі
Є умова, вводять ліміт на 30 днів: що буде з тарифом на світло з 1 грудня
Мобілізацію урівняли для всіх: українцям оголосили вердикт щодо економічного бронювання
Плюс 2361 грн на картку щомісяця: хтось із пенсіонерів у 2025 році отримає солідний бонус
Не платять — на роботу не ходи
Автори ідеї порушують відразу декілька проблемних моментів. Перший —несплата підприємством заробітної плати своїм працівникам. Заборгованості із зарплати в Україні, на жаль, не новина.
За даними Держстату на 1 січня 2019 року сума невиплаченої зарплати по країні становить 2,6 мільярда гривень, 1,4 мільярда гривень заборгованості економічно активних підприємств. І це лише офіційна статистика.
Тому в проекті пропонується дозволити працівникам не відвідувати робоче місце в тому разі, якщо роботодавець не виплачує їм зарплату 15 днів і більше. Про рішення не виходити на роботу вони повинні в письмовій формі повідомити керівництво не пізніше ніж за 2 робочих дні.
У такому разі працівник має повне право не працювати, а роботодавець не зможе його покарати дисциплінарним стягненням або звільнити. Затримкою вважається виплата менше 50% суми за 1 календарний місяць.
Щоправда, після відновлення виплат працівник зобов'язаний наступного дня повернутися на робоче місце. Щодо нарахування зарплати роботодавець зобов'язаний повідомити працівника у письмовій формі.
За пропущені дні керівництво має виплатити не менше двох третин від встановленого окладу. Також законом встановлюється пеня роботодавцю в розмірі 0,06% від суми боргу за кожен день затримки.
До того ж, у разі порушення термінів виплати зарплати працівник може звернутися до Державної служби з питань праці. Працівники відомства зобов'язані провести інспекцію і у разі підтвердженні проблеми —оформити припис про виплату. Якщо заборгованості перевищують 2 місяці — цей припис для роботодавця стає виконавчим документом.
Залишати робоче місце можуть не всі. Ті, хто задіяний в особливо важливих сферах життєдіяльності країни, від такого виду страйку звільняються. Йдеться про органи прокуратури, суду, ЗСУ, органів державної влади, місцевого самоврядування, безпеки і правопорядку.
Проект закону, крім профільного міністерства, активно обговорюється із представниками бізнесу, а також профспілками. Як вважає юрист Незалежної профспілки гірників України Гліб Колесов, закон загалом позитивний, хоча і має певні нюанси.
"Нас турбує норма в законі про невиплату 50% від заробітної плати. Є загроза, що будуть просто платити половини суми працівникам, і формально не мати проблем із законом. На цьому наполягають роботодавці, і Мінсоцполітики в результаті просто не підтримають цей закон. Вони вважають, що ця норма може бути запобіжником".
Побоювання викликає і норма про неможливість залишити робоче місце тим людям, які працюють в особливо важливих сферах діяльності.
"У нас у Конституції гарантовано — держава створює рівні умови для всіх, зокрема і право на роботу і гідну оплату праці. В цьому аспекті є вибірковий підхід", — вважає юрист.
Загалом позитив нового проекту закону підтримує і голова Профспілки будівельників України Василь Андрєєв.
"Це не вирішує проблеми тих, кому вже винні гроші. Друга проблема — не платити половину зарплати можна цілком легально, і нічого не буде. З іншого боку, кримінальна відповідальність посилилася. Зараз можна погасити заборгованість до суду і проблеми зникнуть, то згідно з цими правилами, це можна зробити до підписання обвинувального висновку. Також тішить той факт, що працівники можуть на законних підставах не працювати, якщо їм не платять заробітну плату", — наголосив у коментарі OBOZREVATEL Андреєв.
Держава покриє борги банкрутів
Новий проект також регулює питання компенсацій працівникам тих підприємств, які перебувають у стадії ліквідації. За даними Держстатистики, борг працівникам підприємств, щодо яких реалізуються процедури банкрутства, складає 796 мільйонів гривень, або 30,1% від суми всіх боргів із зарплати.
За даними на 1 грудня 2018 року у середньому одному працівнику заборгували — 14276 грн., середня заробітна плата за січень-листопад 2018 року склала — 8711 грн., при цьому більш ніж 60% працівникам, які відпрацювали 50% і більше робочого часу нараховано заробітну плату нижче за середню. На підприємствах, щодо яких реалізовуються процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, розміри заробітних плат нижчі за середні показники.
За даними на 1 грудня 2018 року у середньому одному працівнику заборгували — 14276 грн., середня заробітна плата за січень-листопад 2018 року склала — 8711 грн., при цьому більш ніж 60% працівникам, які відпрацювали 50% і більше робочого часу нараховано заробітну плату нижче за середню. На підприємствах, щодо яких реалізовуються процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, розміри заробітних плат нижчі за середні показники.
Як повідомляв Знай. ua, українцям назвали головну умову. Після перерахунку пенсій у березні 2019-го ситуація змінилася.
Знай.ua писав, що доплати до пенсій і монетизація субсидій: як вплинуть на ціни "покращення" від Гройсмана і Реви. Монетизація субсидій і надбавки до пенсії не залишать українцям вибору.