Отримати диплом магістра в Україні стане значно дорожче. З 2020 року Міністерство освіти і науки планує ввести індикативну шкалу собівартості навчання. Що це означає та скільк українцям доведеться віддавати за вищу освіту.
Про це пише UBR.
Влада з 2020 року планує прив'язати навчання за контрактом до витрат на бюджетників.
За словами чиновників, витрати по державному замовленню на фахівців набагато вищі, ніж платять студенти-контрактники. Щоб скоротити розрив, вартість навчання будуть піднімати в кілька етапів:
Гороскоп на п'ятницю 22 листопада для всіх знаків Зодіаку: день для змін та простих радостей
Масштабне березневе підвищення пенсій: 2300 отримають не всі
Українцям виплатять по 4 500 гривень: кому пощастить отримати допомогу
Долари з "заначки" можуть розчарувати: почали діяти нові правила обміну валюти
- З 2020-го індикативна вартість контракту не може бути менше, ніж 60% середнього розміру витрат на підготовку одного бюджетника в попередньому календарному році (без урахування стипендій).
- З 2021-го — планку піднімуть до 70%;
- З 2022-го — до 80%.
Як буде дорожчати
Вигідним залишиться вечірня та заочна форма навачання. Наприклад, вечірню пропонують зробити дешевшою на чверть, а вартість заочної — на 50%.
А ось навчання на магістратурі виросте в ціні слідом за контрактниками. Наразі говорять про подорожчання на третину.
Мінімальну вартість навчання встановлять для таких спеціальностей:
- Право;
- Культура і мистецтво;
- Гуманітарні науки;
- Соціальні та поведінкові науки;
- Журналістика;
- Управління та адміністрування;
- Архітектура і будівництво;
- Ветеринарна медицина;
- охорона Здоров'я;
- Сфера обслуговування;
- Публічне управління та адміністрування;
- Міжнародні відносини.
Це ті спеціальності, де частка контрактників досить висока. Тому виходить, що коли держава виділяє університетам гроші на бюджетників, то ті, по суті, йдуть і на утримання контрактників. За прогнозами освітніх експертів, контактна форма навчання подорожчає від 60 до 100%. Найбільше від цього постраждають регіональні вузи, де нижча платоспроможність студентів і їх батьків.
"За рахунок тих спеціальностей, які увійшли у перелік, вищі навчальні заклади реально виживають, абияк наповнюючи спецфонд. Подорожчання контрактів може призвести до фінансового краху регіональних Вузів, насамперед педагогічних, технічних. В цих умовах їм треба або відмовитися від держзамовлення, або підняти ціну контракту. У першому і другому випадку наслідком стане зменшення спецфонду, і, відповідно —несплата комунальних послуг. Зараз із загального фонду фінансується лише зарплата і до 30% комуналки. Інше (левова частка комуналки, поточний ремонт, придбання обладнання і витратних) — за рахунок спецфонду. Тому ректори намагаються хоч якось наповнювати", — прокоментував ситуацію екс-перший заступник міністра освіти Володимир Ковтунець.
Почім студенти
Точні статистичні дані щодо вартості одного студента-бюджетника в Україні відсутні. Ці витрати можна оцінити хіба що за відповідною бюджетною програмою (єдиний офіційний документ, на який можна послатися).
Згідно з нею, в 2018 році бюджет виділяв в середньому на одного учня 38 тис. грн. у рік. На 2019-й ця сума по загальному фонду бюджету-держзамовлення зросла приблизно до 44 тис. грн. Вартість контракту становить від 10-12 тис. у регіональних ВУЗах, і до 50-60 тис. грн. в окремих столичних. Приватні задовольняються переважно сумами 14-20 тис. грн.
Менше куплять
Пропоновані зміни, на думку експертів, можуть призвести до того, що контрактників в українських університетах стане набагато менше. Не всі зможуть потягнути нові цінники. Тому не виключено, що багато абітурієнтів переведуть свою увагу на більш дешеву заочну форму навчання, бюджетні витрати на яких на порядок менше.
А ось на магістрів витрати набагато вище, ніж на тих же бакалаврів. Вимоги до кадрового забезпечення вище, потрібно більше професорів, більш серйозна матеріальна база та ін В середньому розрив у вартості між бакалаврат та магістратурою приблизно 30%. Отже, повна вища освіта теж буде не всім по кишені.
"Система вищої освіти потребує серйозного реформування. Держава утримує вузи, а не сплачує за освітні послуги. Ніяк не заохочується високу якість освітньої діяльності. Проект замість системного підходу до реформи економічних відносин, пропонує дрібні часткові заходи. Подібні дії зазвичай тільки погіршують становище", — резюмував Володимир Ковтунець.
Нагадаємо, українцям розповіли, як працює новий закон про булінг та штрафи.
Як повідомляв портал Знай.ua, 94-річний дідусь став найстарішим у світі аспірантом. Після отримання наукового ступеня чоловік не припинить навчання, у нього великі плани.
Також Знай.ua писав про те, що українцям пояснили, коли записка від батьків прирівнюється до довідки від лікаря за пропуск дитини у школі до 10 днів.
Дивіться: Нова українська школа. Що змінилось