Аналіз геномів яблунь з різних частин планети дозволив вченим встановити справжню прабатьківщину культурних яблук. Всупереч усталеній точці зору, нею виявився не Китай, а західні схили Тянь-Шаню – територія, що нині входить до Казахстану.
До такого висновку прийшли вчені з Китаю та США, які опублікували результати своєї роботи в Nature Communications.
Автори нової роботи проаналізували геноми 117 сортів яблук з Євразії та Північної Америки. Потім вони зіставили їх один з одним, і виявили, що гени, загальні для всіх сортів, найчастіше зустрічаються у Malus sieversii – дикоростучої яблуні з західних схилів Тянь-Шаню. До слова, назва цієї гірської системи перекладається як "небесні гори".
Вчені також з'ясували, що виявлені раніше сліди Malus sieversii в Китаї не мають до домашніх яблунь прямого відношення – цей різновид лише ізолят, не пов'язаний з тими рослинами, що були одомашнені і стали відомі як яблуні. Це спростовує попередню гіпотезу про те, що окультурення яблук відбулось в Китаї.
Виходячи з гіпотези молекулярних годин, відповідно до якої помилки в ДНК накопичуються з однаковою швидкістю, автори датували момент одомашнення яблунь 4-10 тисяч років тому.
ПриватБанк звернувся до власників пенсійних карток: як уникнути затримок із виплатами
Українцям кардинально змінять правила оплати комуналки: до чого готуватись
Отримаєте менше – не дивуйтесь: Пенсійний фонд попередив про зміну розміру субсидії
Пенсіонерам приготували пристойну надбавку, але дадуть не кожному: хтось може надіятись
Поширення яблунь як на Схід, так і на Захід, почалося після появи Великого шовкового шляху, що проходив через Тянь-Шань. Потім вони схрещувалися з дикими видами яблунь в Сибірі (M. baccata), на Кавказі (M. orientalis), та в Європі (M. sylvestris). Всі ці дикі види зробили певний внесок у генофонд відповідних сортів яблук, проте основою для нього послужив саме тянь-шаньський вид.
Раніше інформаційний портал "Знай.ua" розповідав про трагічну долю творця яблук "семеренка" – видатного українського селекціонера Володимира Симиренка.