У популярній каталонській печері Кова де ла Font Major, куди десятиліттями водять екскурсії, археологи виявили одне з найбільших зібрань мистецтва льодовикового періоду на Піренейському півострові. Відкриття сталося цілком випадково - гравюри роками не помічали ані гіди, ані туристи, ані навіть шукачі скарбів.
Світло ліхтаря видало таємницю
Керівник дослідження Жозеп Марія Вержес Бош зняв каску, щоб роздивитися сучасні написи на стіні, і бокове світло його ліхтарика висвітило те, чого ніхто не бачив. «Таке світло - найкращий спосіб розгледіти гравюри, адже воно створює тіні в борознах. Майже одразу серед сучасного графіті я помітив низку вертикальних ліній, які виглядали дуже давніми. Я трохи змістився - і побачив ще одну. Потім повернувся до протилежної стіни, присвітив упоперек - і з'явився кінь», - розповів він.
280 мотивів і 55 фігур тварин
Загалом у бічній камері, вистеленій мергелем, науковці нарахували 280 гравійованих мотивів льодовикової доби. Серед них - 55 окремих зооморфних фігур: коні, кози, олені, бики і навіть ведмідь. Це робить Кова де ла Font Major єдиною великою пам'яткою палеолітичного наскельного мистецтва в Каталонії і третьою за розміром у середземноморській Іберії - від Піренеїв до Гібралтару.
Для порівняння: серед відомих там зібрань 75 відсотків містять щонайбільше п'ять зображень тварин, а понад 90 відсотків - не більше двадцяти. Тобто знахідка доводить: мисливці-збирачі льодовикового періоду створювали велику кількість гравюр у регіоні, який раніше вважали позбавленим такого мистецтва.
Чому гравюри не помічали десятиліттями
Археологиня Міріам Салас-Алтес пояснює: «І гіди, і відвідувачі світили на стіни прямо лампами на шоломах, а під фронтальним світлом гравюри розгледіти набагато складніше». Додавало плутанини й те, що стародавні зображення було важко відрізнити від сучасних написів, які роками залишали відвідувачі печери.
Стиль зображень відрізняється від північної смуги Іберії і ближчий до середземноморських традицій. За словами Салас-Алтес, «анатомічні деталі майже повністю відсутні, особливо внутрішні - очі, рот, ніздрі чи деталі шерсті. Кінцівки показані схематично, і немає жодного випадку, де було б зображено копито».
Скільки років зображенням
Точний вік гравюр визначити поки не вдалося. Утім, у печері є сліди людської активності, датовані 40 000 і 26 000 років тому. Стилістика ж вказує, що зображення, найімовірніше, створили не менш як 19 000 років тому. Дослідження опублікував журнал Antiquity, а про відкриття розповіло видання IFLScience.