Білий карлик — це остання стадія життя зірок, близьких за масою до Сонця. Її особливість — це величезні значення щільності речовини в ядрі (до 10 мільйонів грамів на кубічний сантиметр), за рахунок якої руйнуються електронні оболонки атомів.
Незважаючи на велику щільність, речовина ядра білих карликів веде себе як рідина.
В результаті цього процесу виділяється велика кількість тепла, яке значно уповільнює процес охолодження зірки і може продовжити життя на кілька мільярдів років.
Гороскоп на п'ятницю 22 листопада для всіх знаків Зодіаку: день для змін та простих радостей
Штрафи за дрова: українцям підказали, як уникнути покарання за деревину на своєму подвір'ї
Мобілізацію урівняли для всіх: українцям оголосили вердикт щодо економічного бронювання
Пропрацював 40 років, а пенсія мізерна: у ПФУ звернулися до українців, сподобається не всім
Більш важкі білі карлики кристалізуються раніше. Проте до недавнього часу астрофізикам бракувало даних для підтвердження теоретичних розрахунків, так як вивчення білих карликів ускладнене через їх малі розміри і низьку світність.
Міжнародній команді астрофізиків з США, Канади і Великобританії вдалося підтвердити гіпотезу про те, що в ядрах білих карликів, одним з яких через 6–7 мільярдів років належить стати Сонцю, йдуть процеси кристалізації іонів вуглецю і кисню.
Ці процеси вивільняють з ядра величезну кількість тепла, що в підсумку значно уповільнює процес охолодження зірки. Передає Хвиля.
Дослідники проаналізували дані, отримані з телескопа Gaia Європейського космічного агенства. Все для вивчення процесу кристалізації вченими було обрано і вивчено понад 15 тисяч білих карликів на відстані не більше 326 світлових років від Землі.
За словами авторів дослідження, велика заслуга в цьому відкритті належить можливостей телескопа Gaia, з допомогою якого вдалося перевірити величезний обсяг даних, отримати які ще недавно не представлялося можливим.
Обробивши всі отримані результати, вчені побудували діаграми Герцшпрунга-Рассела, яка показує залежність між абсолютною зоряною величиною, светимостью, спектральним класом і температурою поверхні зірки.
Отримана діаграма допомогла виявити послідовність, відповідно до якої об'єктами малої абсолютною зоряною величиною властиво невідповідність віку і ступеня охолодження. Така діаграма, як і передбачали астрофізики, пояснюється моделлю, в якій кристалізація речовини в ядрі призводить до виділення великої кількості тепла і сильного уповільнення процесу охолодження зірки.
"Всі білі карлики кристалізуються в якийсь момент своєї еволюції, але більш масивні білі карлики проходять через процес раніше. Це означає, що мільярди білих карликів в нашій галактиці вже по суті є великими кристалічними сферами. Сонце стане кристалічним карликом приблизно через 10 мільярдів років" — підводить підсумок дослідження його керівник, П'єр-Еммануель Тремблей (Pier-Emmanuel Tremblay) з Університету Уоріка (Великобританія).
Це відкриття привело не тільки до нового розуміння еволюції зірок і поведінки речовини з величезною щільністю, але і до перегляду даних про вік багатьох космічних об'єктів.
Нагадаємо, 16 січня очікуються магнітні порушення, які будуть близькі до магнітної бурі першого рівня G1.
Як повідомляв портал "Знай.uа", супутник NASA TESS знайшов вже третю екзопланету з найдовшою в даний час орбітою.
Також "Знай.uа" писав, вчені виявили, що сусідня галактика зіткнеться з Чумацьким шляхом, після чого наша Сонячна система потрапить в космічну воронку.