Юрій Атаманюк: "Зеленського часто порівнювали з Рейганом"

У ексклюзивному інтерв'ю каналу "Політека" Юрій Атаманюк, експерт із економічних питань, пригадував порівняння Володимира Зеленського із актором за спеціальністю Рональдом Рейганом. Головним для 40-го американського президента було - розбиратися в людях, на чому він і будував свою політику. На що ж спроможний новообраний український президент? І чи реалістичні економічні показники в майбутньому, про які йшлося під часу візиту Володимира Зеленського до Туреччини? Експерт Юрій Анатолійович Атаманюк розповідає, як країні стати магнітом для інвесторів.

- Юрію, Ви знаєте, що нещодавно відбувся візит президента України Володимира Зеленського до Туреччини. Він там зробив таку цікаву заяву: «У наступні роки Україна стрімко зростатиме, до 5-7% ВВП на рік. Для цього ми вже цієї осені проведемо низку необхідних реформ, що дозволить зробити Україну магнітом для іноземних інвесторів». На вашу думку, наскільки реалістичними є ці показники? І що такого треба зробити Україні, українській владі, щоб бути таким магнітом для інвесторів?

- Перш за все я не рахую, що ці висловлювання є оптимістичними. Як по мені, вони дуже занижені. Не досить, а дуже занижені. Що я маю на увазі? Давайте я наведу вам декілька цифр, які будуть дуже наочними.

1991 рік. Економіка України під час розвалу Радянського Союзу в доларовому еквіваленті: валовий продукт налічував 100 мільярдів доларів. У 1991 році такий ВВП мала Франція. І вона була тоді сьомою економікою світу.

Сьогодні Франція залишилася сьомою економікою світу, але ВВП Франції - 4 трильйони євро. Бюджет – 1 трильйон 300 мільярдів. В Україні залишилось ВВП на рівні 100 мільярдів. Ми – 2 країни в світі, у яких за 28 років незалежності ВВП не зросло – це Україна і Зімбабве. Ось із ким ми можемо себе порівнювати.

Коли говорять, що треба брати грузинську модель, треба брати польську модель, треба дивитись, як роблять американці, Ізраїль, почали порівнювати, бо там є військовий конфлікт, я вважаю: треба брати економіку такою, яка для нас є відповідна: за територією, за кількістю населення, за потенціалом.

У Європі ця країна – дійсно Франція. І ми повинні розуміти, що сьогодні ми у 40 разів менші економічно, ніж Франція. І, з одного боку, - це дуже погано, тому ми бідні, тому 7 мільйонів людей ми витіснили працювати в Європу та інші країни світу, тому в нас пенсіонери стали жебраками. І ми не можемо мати нормальної інфраструктури.

Але з другого боку у всьому треба знаходити оптимізм – це величезні можливості для нової влади, щоби проводячи реформи, роблячи структурні зміни, галопуючими темпами відновлювати економіку.

Тому говорять: правильно, що Саакашвілі збільшував ВВП у Грузії в рази. От сьогодні можна перший рік не на 7% збільшувати ВВП, а на 100%. І це я говорю не просто так: давайте збільшимо удвічі. Рахуючи наш потенціал рівня із потенціалом Франції, якщо зробити певні дії, ми можемо ВВП у перший рік, починаючи з сьогоднішнього дня, збільшити удвічі.

- Юрію, давайте будемо уточнювати: треба розробити певні дії. Які дії треба зробити?

- Перш за все, про говорить президент. А що говорять люди навколо президента? Хто сьогодні відповідає за податкову політику? У виконавчій владі відповідає пан Верланов. У законодавчій владі буде відповідати пан Гетьманцев. Про що говорять вони?

50% усіх висловлювань пана Верланова в усіх засобах масової інформації стосувались того, що треба реформувати фізичних осіб-підприємців. Що це дії, що це шлях для ухилення від сплати податків і далі, далі, далі, далі…

Але виникає запитання: а де державні монополії? Адже це мільярди. Наприклад, якщо взяти систему «Нафтогазу». Систему руху законного імпорту, експорту паливно-мастильних матеріалів, якщо зробити аналіз усіх працюючих свердловин, де виробляється сира нафта…

У нас, за оперативною інформацію, біля тисячі свердловин в Україні працюють нелегально. Тисячі! Тисяча п’ятсот свердловин, які обліковуються. І тут знову виникає запитання: а як обліковується видобуток нафти? А тисяча узагалі в тіні. Тут мільярд доларів.

- У нас уся економіка в тіні.

- І правильно нещодавно президент сказав, що бурштин – це мільярд доларів. Рух від акцизних товарів, що стосується цигарок та лікеро-горілчаної продукції – 50 мільйонів пляшок горілки в місяць виробляється в тіні. Це мільярд.

Далі – скрутки великих підприємств. Коли імпортний податковий кредит використовують реально крупні платники податків. Там мільярд. Наступне: ми говорили про спецмонополії. А фінансово-промислові групи?

Ви знаєте, що якщо аналізувати фінансово-промислові групи, то багато з них – збиткові для економіки України. Тобто об’єм відшкодування ПДВ фінансово-промислових груп більший, ніж сплачений прибуток і сплачені всі інші податки.

- А які у нас готові фінансово-промислові групи, скажіть, будь ласка?

- Або їх треба перелічувати всі або якщо ми будемо називати деякі, то почнуть виникати запитання: чому ми називаємо деякі?

- Ну, всі – це скільки?

- Перші 10 – це всі фінансово-промислові групи, які працюють в системі енергетики, які працюють в системі сільського господарства, які працюють в системі нафти і т.д. Тому, коли ми говоримо за фізичних осіб підприємств, то ми хочемо що? Збурити тільки суспільство?

Ми хочемо нівелювати все: те, що люди прийшли, що люди проголосували за зміни, за справедливість,за відсутність корупції, щоб у нас були рівні права. Якщо у нас є надра, то їхній розподіл має бути справедливим. Перш за все суспільство повинно відчути справедливість.

Я вам наведу приклад зі світової економіки. У Швейцарії будь-які зміни у податковому законодавстві проводяться виключно через референдум. Міністерство соціальної політики заявило, що треба збільшити відрахування для інвалідів.

Збільшилося число інвалідів, тому що нація швейцарців стала жити довше. Багато хто перетинає рубіж у 90 років. Багато хто з них на милицях тощо. І для того, щоб їм забезпечити гідне життя, треба збільшити податок для утримання цих верств населення. І люди повинні піти на референдум.

Але засоби масової інформації Швейцарії заявили: ніхто не проголосує, тому що у числа інвалідів досить малий відсоток. І люди за це не голосуватимуть. А проголосують, щоб не збільшувати податок.

Референдум показав іншу картину. 70% проголосували «за». Чому? Тому що швейцарці знають: якщо вони сплачують дорожній фонд, то вони мають чудові дороги. Якщо вони сплачуть якісь податки, що стосуються розподілу на утримання поліції, освіти, охорони здоров’я, то вони й мають. Ці галузі - найкращі у світі.

- У нас в Україні узагалі немає можливості зараз провести на законодавчому рівні референдум.

- А нам не потрібен референдум. Я навів приклад для справедливості. Якщо влада виконавча і законодавчо починає з людей, фізичних осіб, які виживають і утримують себе, свою сім’ю… У них там півтора мільйони загальний обсяг за рік. І це не справедливість. Це тільки збурення суспільства. Це люди, які всю програму президента нівелюють.

- Дивіться: ви кажете, що у президента є бачення, у президента є бажання до змін, але ж треба ще зібрати фахову команду в уряді. Це питання залишається відкритим і щодо прем’єр-міністра…

- Це я вам привів приклад, про що говорить голова державної податкової служби. Аналогічно: кандидат на посаду профільного комітету фінансів банківської діяльності, який буде опікуватись діяльністю митниці, діяльності податкової служби, професор Гетьманцев,теж говорить половину того, що він дав у ефір. Він сказав: «От у нас проблема – це попит». А хто, як не він, у силу його досвіду, повинен говорити, що треба законодавчо врегулювати ігровий бізнес?

- Так є для цього всі можливості. 254 голоси у Верховній Раді й робіть, що хочете.

- Інша риторика у нього повинна бути. Законодавчо врегулювати бурштин - те, що говорить президент після відрядження у Житомир. Законодавчо врегулювати видобуток корисних копалин, у нас повністю видобуток піску, іншого – все в тіні.

Легалізація, зрозумілий бізнес, законодавчі ініціативи – це інші мільярди. Ось тільки це буде, коли наведеться порядок у фіскальній політиці, держмонополіях та фінансово-промислових групах.. І народ відчує законодавчі ініціативи із легалізації бізнесу, зі збільшення базового оподаткування та прозорої приватизації.

У нас можна придбати центр «Енерго», але у нас не можна купити якийсь маленький ринок у якомусь райцентрі. Як ми маємо формувати середній клас? Немає нормальних ініціатив.

- Пане Юрію, а що там у нас із деолігархизацією, до речі?

- Деолігархизація - це питання, перш за все, державної податкової служби, тому що, якщо комплексно відпрацювати фінансово-промислові групи, якщо не починати про щось домовлятися, законодавство абсолютно нормально все передбачає. Є закон про трансфертне ціноутворення. Він діє, і на 90% нормальний.

У Полтавській області, наприклад, є гірсько-збагачувальний комбінат, який був ще при Радянському Союзі. І він досі відправляє до Словенії, Македонії, Греції свою продукцію, але документи йдуть через Швейцарію. І всі податки - 3% обороту сплачуються Швейцарією.

- Ви кажете: «Треба комплексно відпрацювати». А мені цікаво: от як комплексно відпрацювати з Ахмєтовим, з Коломойським, з Пінчуком? От конкретно із цими добродіями як бути? Які ще мають монополії…

- Якщо ми говоримо, що ми будуємо нову країну у нормальному правовому полі, чим ті пани, яких Ви назвали, відрізняються від Вас чи від когось іншого? Є підприємство, є податкова служба, яка повинна проаналізувати: чи є там сумнівний податковий кредит? чи є там трансфертне ціноутворення? чи вся точка прибутку залишається у Швейцарії ? чи в інших юрисдикціях пільгової категорії?

І зробити відповідні нарахування, які передбачає кодекс, мінімум за останні 3 роки. І надати це до сплати. Просто цього не можна робити вибірково. Щоб це не давало якогось політичного забарвлення, що цим ми займаємось, а цим ми ні. Ми повинні займатися всіма.

Ми сьогодні говоримо: якщо підприємство наше, наявна реальна діяльність, реальні витрати, реальна додаткова вартість формується на території України, то прибуток повинен сплачуватись тут. Законодавча база для цього є. Вона вже є останніх років 7.

- Так є для цього всі підстави.

- Усі підстави. Просто треба взяти і зробити. Якщо немає у когось сили духу чи фаху, чи хтось сам, може, й порядна людина, а не контролює своїх підлеглих… У нас же різні бувають ситуації.

Ми, між іншим, різні мали ситуації, коли начебто перша особа – людина порядна. Водночас у нас була така людина у податковій службі при одному президентові, яка їздила на роботу на «Таврії» і демонструвала, що вона - безсеребреник.

- Заступники, мабуть, на «Мерседесах» роз’їжджали?

- Але це не заважало всім іншим займатися чим завгодно, тому що керівник повинен бути не тільки порядним. Він повинен ще бути фаховим, контролювати свою команду та вміти зробити результат. Результат – це гроші у бюджеті.

Навіть нещодавно. Зараз по митниці пішли великі чистки. Поміняли ряд керівників після того, як президент звернув на це увагу. А до того не могли розібрати…

- Пане Юрію, я хотів у Вас запитати: от у контексті цих турне президент України Володимир Зеленський намагається розібратися і не допомогти в конкретних питаннях, навіть, які стосуються більше діяльності місцевої влади. То він розбирається у якихось лікарнях, то він береться за дороги. Тут є певні ризики, тому що за всі негаразди в країні люди будуть покладати, що в цьому всьому винен президент. Тобто: він бере на себе весь той негатив, який скоріш за все буде. І намагається розібратися у всьому. От наскільки, на вашу думку, взагалі є правильною така стратегія президента? І чи не виглядає це суто, як піар? Адже багато про це пишуть…

- Перш за все, згідно нашої ментальності та згідно того, що президент у нас обирається всенародно, всі очікування та ризики матимуть місце. Але сьогодні президент діє, як пожежна команда: сам у все заглиблюється.

- Ми не говоримо, що це погано, це – плюс.

- Це нормальна ситуація на цьому проміжку часу, коли немає новообраного парламенту, коли немає відповідного уряду, і коли президенту треба познайомитися, якби прийняти справи, щоб особисто подивитися: перше, друге третє.

Але ж ми знаємо, що він у своєму житті – дуже потужний менеджер, який успішно керував великим колективом каналу «Інтер», створював інші проекти. А успішні менеджери розуміють, що все не можуть зробити.

І у нас під час програми його часто порівнювали з Рейганом. І коли Рейган обирався на другий термін, його питали: як ви, актор за спеціальністю, розібралися у зовнішній політиці, медицині, освіті, інфраструктурі?

Рейган відповідав, що в цьому не розбирається, а розбирається в людях: знаходить фахівців і призначає людей, яким можна довіряти, і вони роблять свою роботу. А президент знає макроцілі, які повинні бути. І ці цілі нам відомі: гідне життя, нормальна інфраструктура, можливості для наших дітей, відповідна освіта, відповідна медицина, безпека і т.д.

- А от чи вміє наш президент розбиратися в людях, це вже покаже найближче майбутнє.

Фото

Відео