Поки українці виборюють свободу зі зброєю в руках, у Відні намагаються зліпити новий політичний проєкт із вельми промовистою та маніпулятивною назвою — «Партія миру».
Головними скрипками у цьому віртуальному оркестрі стали підсанкційний «православний магнат» Вадим Новинський та колишній затятий націоналіст, а нині скандальний блогер Ігор Мосійчук. Чому забутий бренд раптово дістали з нафталіну, хто фінансує «інтелектуальні провокації» в елітних європейських готелях та чому тези цих «миротворців» дедалі частіше дисонують з українською реальністю.
Про це писав портал Главком, проте наразі матеріал вже видалено, тому з ним можна ознайомитись у веб-архіві.
Зміна аватарки як старт кампанії: Мосійчук натякає на вибори
Інформаційна хвиля про «вибори вже восени» та конспірологічні теорії про таємні домовленості між Києвом і Москвою збіглися з вельми символічним жестом. Екснардеп-радикал Ігор Мосійчук, який наразі перебуває під українськими санкціями та веде трансляції з-за кордону, раптово змінив головне фото у своїх соцмережах. Поруч із його портретом з’явився патріотичний синьо-жовтий логотип «Всеукраїнського руху «Партія миру».
Юридично такої партії в Україні не існує — це лише громадська організація, створена ще у 2018 році колишнім прокурором Максимом Гольдарбом (який згодом утік з країни та отримав підозру від СБУ за колабораціонізм). Проте Мосійчук уже почав готувати ґрунт для великої політики, заявляючи про «підступні задуми Банкової», яка нібито планує через штучні кримінальні справи не допустити кандидатів від їхнього руху до президентських перегонів.
Справжній господар ширми: мільярдер Новинський та його російський шлейф
Попри медійну активність Мосійчука, за даними реєстрів, незмінним керівником та головним бенефіціаром «Партії миру» залишається фігура зовсім іншого калібру — Вадим Новинський. Колишній партнер Ріната Ахметова, екснардеп трьох скликань і головний фінансовий лобіст Московської церкви в Україні, у липні 2022 року поспішно склав мандат, а згодом потрапив під жорсткі санкції РНБО.
Зараз Новинський живе в розкішній Європі і звідти повчає українців, розповідаючи західним журналістам про «гоніння на церкву» та закликаючи Україну позбутися «націоналізму й мілітаризму». Щоправда, вимагати припинення вогню від Кремля православний олігарх чомусь не поспішає. Його громадська організація роками спала, але тепер її розгалужена мережа регіональних осередків по всій Україні знову може знадобитися для збору голосів тих, хто втомився від війни.
Кар'єрний кульбіт Мосійчука: від розстрілу Кадирова до віденських зустрічей з ОПЗЖ
Особливий цинізм ситуації полягає в біографії самого Ігоря Мосійчука. Колишній політв'язень, діяч ультраправої Соціал-націоналістичної асамблеї та екссоратник Олега Ляшка колись публічно розстрілював портрет Рамзана Кадирова та обіцяв пригнати «поїзди дружби» в Крим. У 2015 році його зі скандалом і хабарами затримували прямо у сесійній залі Верховної Ради, а у 2017-му він ледь вижив після кривавого замаху.
Проте після завершення політичної кар'єри погляди Мосійчука зазнали дивних трансформацій. Перекваліфікувавшись у блогери, він почав поширювати антиваксерські фейки, заперечував можливість повномасштабного вторгнення РФ, а згодом потрапив під санкції РНБО за системне поширення меседжів, які дивним чином збігаються з російськими пропагандистськими наративами.
Сьогодні колишній націоналіст Мосійчук не соромиться святкувати 9 травня у Відні в компанії Вадима Новинського, колишнього політтехнолога Костя Бондаренка та одіозного нардепа-втікача.
«Мир за будь-яку ціну»: чи є майбутнє у віртуальних миротворців?
Сам Мосійчук у коментарях журналістам намагається виправдати свій новий проєкт, називаючи його «об’єднанням людей, які протиставляють себе партії війни». За його словами, рух пропагує «мир заради збереження життя людей», а всі санкції проти нього та його соратників нібито «обнуляться» одразу після підписання перших мирних угод на базі Стамбульських домовленостей 2022 року.
Проте українські експерти та політтехнологи налаштовані скептично. Емігрантська тусовка у Відні повністю відірвана від українських реалій і не має справжньої політичної інфраструктури всередині країни. Продавати українцям обгортку «миру на умовах Кремля», сидячи в елітному готелі Ritz-Carlton — це стратегія, яка приречена на провал. Суспільство навчилося чітко розрізняти, хто справді наближає перемогу, а хто просто намагається застовпити перспективний політичний бренд за чужі олігархічні гроші.
