У дельті Дуная розгорнулася масштабна афера, де під виглядом мирного дноуглиблення просто з дна заповідника викачали тисячі кубометрів піску для будівництва приватного портового термінала. Поки держава втратила понад 180 мільйонів гривень, організатори схеми ділили майбутні прибутки, купували нерухомість і переказували десятки тисяч доларів дітям за океан.
Як дно дунайського заповідника перетворилося на приватний кар'єр
Усе почалося восени 2023 року, коли у Вилківській громаді вирішили облаштувати новий портовий об'єкт. Замість того, щоб законно оформлювати дозволи на видобуток недр, ділки діяли напролом. За допомогою спеціального земснаряда Watermaster Classic III із затоки Бузунчук, що в акваторії порту Усть-Дунайськ, почали масово викачувати пісок.
Масштаби вражають: за півтора року з дна витягнули понад 18 тисяч кубометрів піску. Жодного кар'єра не існувало — техніка працювала прямо посеред унікальної природи Дунайського біосферного заповідника, земля якого належить до природоохоронного фонду і охороняється указом президента. Експерти порахували збитки: лише за знищені надра держава та громада втратили понад 181 мільйон гривень, а сам викачаний пісок коштує ще 34 мільйони.
Магічні перетворення: як швартові тумби стали житловим будинком
Легалізація захопленої землі заслуговує на окремий детективний сюжет. Щоб закріпити за собою причал без необхідних законних процедур, фігуранти вигадали хитромудру схему. Спочатку міська рада на чолі з тодішнім мером Матвієм Івановим роздавала потрібні ділянки підставним компаніям, де засновниками виступали дружини організаторів.
Коли ж знадобилося оформити причальну стінку, в хід пішла паперова магія. На березі встановили чотири звичайні тилові швартові тумби. Після цього через «своїх» нотаріусів та реєстраторів ці залізні портові елементи офіційно вписали в документи як... складові звичайного садового будинку площею 28 квадратних метрів. Господарському суду пізніше довелося скасовувати ці абсурдні записи та вимагати знесення металу, але схема показала всю цинічність учасників. При цьому організатори прикривалися благодійністю — будували містки та набережні для школи за гроші фонду «Відродження Дельти», паралельно знищуючи берег за кілька метрів звідти.
Зашморг знімається: мільйонні застави та дивовижне правосуддя
Коли правоохоронці взялися за справу, почалися цікаві відкриття. Під час обшуків та перевірки телефонів випливли пікантні деталі: поки мільйони витікали через фіктивні фірми, мер Вилкового Матвій Іванов через месенджери просив підприємців переказати своєму синові в Сполучені Штати 80 тисяч доларів. Окрім цього, слідство виявило незадекларовані квартири та майно родичів.
Спочатку правоохоронці діяли жорстко: мера та його спільників брали під варту із заставами у десятки мільйонів гривень. Проте ближче до фіналу все завершилося на диво м'яко. У грудні 2025 року прокурор екологічної прокуратури уклав із колишнім міським головою угоду зі слідством. Суд виніс вирок: три роки умовно та благодійний внесок у розмір 100 тисяч гривень на потреби Збройних сил України. Арешт із нерухомості мера зняли, а заставу повернули. Навесні 2026 року решту обвинувальних актів щодо угруповання направили до суду. Держава ж за підсумками процесу отримала компенсацію, якої не вистачить навіть на купівлю куба піску за ринковими цінами.