Пиво замість води, бобри замість риби: як харчувалися люди в середньовіччі

Вивчення історичних хронік показало, що в середні віки люди, як правило, харчувалися простою і переважно вегетаріанською їжею. У Бургундії говорили, що ангели їдять один раз в день, люди два рази і тільки тварини три рази і більше. В ті часи дні рясних бенкетів змінювалися довгими днями посту.

Давайте дізнаємося, як виглядало середньовічне меню Західної Європи, і могла би сучасна людина з'їсти на вечерю чи обід подібні страви.

1. М'ясо

Коли не було посту, на столі європейця часто виявлялося засмажене м'ясо домашніх тварин. Найрідше можна було бачити яловичину, адже розведення корів в Середні століття вимагало багато сил, до того ж молоко цінніше м'яса було.

Як правило, до столу подавали свинину. Однак на блюді могли опинитися самі "несподівані" частини свинячого тіла: рило, вуха, хвіст або навіть статеві органи.

Також, кролики, які цінувалася не тільки через свій смак, але і тому що їх дозволялося їсти в піст.

Найчастіше м'ясо смажили на рожні на відкритому вогні. Із залишків могли робити ковбасу: її готували, набиваючи рубаними потрухами, салом і м'ясом свинячу кишкову оболонку. Звучить не погано.

2. Риба

Рибне меню тих років сучасної людини може ввести в ступор. Середньовічні люди дійсно думали, що бобри і водні птиці - це теж риба.

Хоча і звичні для сучасної людини види риб були присутні в меню: щука, форель, оселедець або тріска - в залежності від того, що водилося в тій чи іншій місцевості.

3. Гарніри

У середньовічній Європі досить пізно з'явилася картопля і було дуже мало рису, бо його не вирощували на цих територіях.

Зате можна було пригоститися гречкою або макаронами, існування друге підтверджується, наприклад, "Декамероном" Джованні Боккаччо. Пасту перед подачею на стіл довго відварювали в окропі, бульйоні або молоці, а після посипали цукром.

Також, як гарнір, досить часто подавали боби.

4. Каші

Каші готувалися в будь-якому будинку незалежно від того, до якого стану належала родина. Каші варилися з будь-якого доступного виду зерна. До речі, ними не тільки снідали: варену на мигдальному молоці кашу з додаванням цукру цілком могли подати як десерт.

5. Хліб

Білий хліб з пшеничного борошна могли собі дозволити тільки багатії. Бідні родини задовольнялися житніми хлібами.

Після трапези в шматок хліба можна було увібрати бульйон, підливу і навіть вино. З коржів, до речі, можна приготувати окрему страву, виварити їх в бульйоні і посипавши спеціями.

6. Солодощі

Взагалі в Середньовіччі європейцям було чим підсолодити собі життя. Різноманітність цукрових млинців, оладок, солодких паст, торти з заварним кремом і, підсолоджені каші - можна було вибрати що завгодно з цього списку.

Якщо сім'я не могла дозволити собі страви з цукром, в якості підсолоджувачів використовувалися фрукти і ягоди.

7. Молочні продукти

Незважаючи на те що молоко було доступне людям практично всіх станів, для дорослих воно не призначалося. В основному його вживали люди похилого віку і діти. Зрілі ж люди могли випити те, що залишилося при виробництві масла, або молоко, яке стало скисати.

Замість молока тваринного походження для готування цілком могло використовуватися мигдальне молоко. В середні віки було добре розвинене сироваріння: пармезан, брі, едам, рикотта були доступні навіть представникам нижчих станів.

8. Напої

Вода була не популярна в ті часи з кількох причин: її було складно очистити, її не рекомендували лікарі, та й просто вона була непрестижна. Багато хто замінював воду алкоголем. Це могло бути вино, яке частіше пили багатії і власники виноградників, або пиво, яке було доступно всім.

Хворим давали медовуху і кумис. Чай і кава ж були поширені далеко не скрізь.

Також вважалося, що самогон покращує здоров'я і повертає молодість. Тому ситний обід нерідко закінчувався "омолоджуючими процедурами".

9. Спеції

Найбільш смачними вважалися страви, дуже сильно приправлені прянощами. Чорний перець був розкішшю, його не так додавали в їжу, скільки використовували в якості валюти. Перець накопичували, продавали, вкладали в придане. Інші приправи, наприклад, зіру, мускатний горіх, імбир та інші, не менш дорогі, поряд з перцем імпортували з Азії та Африки.

Найдоступнішою приправою була зелень, яка вирощувалася на кожному городі.

До солі теж ставилися з особливим трепетом. За сільниці можна було визначити рівень достатку господаря: чим багатша була людина, тим більш гарна і дорога сільничка стояла на його столі. Те ж правило відносилося до таверен і до решти громадським харчівень.

Також, багатьом прянощам і травам приписували різні цілющі властивості.

Нагадаємо, найстрашніші хвороби Середньовіччя, забирали тисячі життів.

Як повідомляв портал "Знай.uа", історія знає 10 страшних фактів про середньовічне мракобісся.

Також "Знай.uа" писав, як церква породила пияцтво в Середньовіччі.