Стародавні індуси так само, як і інші народи вірили, що русалки існують. Вони називали їх апсари, в перекладі - "багатоводні", і вважали покровителями річок, озер і хмар.
Апсари були одягнені в чудовий одяг з шовку, білошкірі апсари представляли собою жіноче полубожество, яке виникло від хвилювань первинного океану. Вони скромні, вміють грати на різних інструментах, танцювати і співати.
За легендою ці істоти знаходилися в служінні у вищих богів, і за їхнім наказом могли спробувати спокусити смертного, щоб той не досяг надто високих душевних досягнень.
Пенсіонерам "навісять" новий фінансовий тягар: ніяких пільг не чекайте
Мобілізацію урівняли для всіх: українцям оголосили вердикт щодо економічного бронювання
Долари з "заначки" можуть розчарувати: почали діяти нові правила обміну валюти
Пенсіонери також отримають свою "тисячу" на карту: кому адресовано надбавку
Апсари часто зіставляють з грецькими німфами, мусульманськими гуріями, слов'янськими русалками і водяницамі. Апсари описуються в "Рігведі" та "Атхарваведі" як жіночі духи вод і дружини ґандгарвів. У "Рігведі" згадується лише одна Апсара, а в "Ахтарваведі" їх вже безліч.
Апсари - небесні танцівниці царства Індри і також пілоти, які літають на колісницях.
В епосі і, насамперед, у "Махабхараті", а також багатьох пуранах апсари, залишаючись дружинами ґандгарвів, стали виконувати функції небесних танцівниць.
Вони жили разом з гандхарвами в царстві Індри Сварзі (Гіпербореї) - у чудових гаях на горах Міру, Мандара і в столиці Амараваті. Там, у палаці Пушкарамалини (і тут) вони потішали богів і смертних воїнів, полеглих героями на полі битви, музикою і танцями. Їх обов'язком було супроводжувати загиблих воїнів на "небо". Причому вони перевозили їх у небесних екіпажах, самі керуючи кіньми. Основним засобом пересування апсар по небу були літаючі колісниці, мистецтво управління якими вони освоїли не гірше ґандгарвів.
Русалки Індії брали участь у війнах богів і асурів, подаючи воїнам прохолодні напої або беручи участь у бойових діях як пілоти літаючих колісниць.
Апсари володіли магічними силами: були здатні переноситися в просторі, змінювати свій вигляд, приймати будь-які форми і перетворюватися на будь-яких істот (наприклад, у крокодилів або лебедів). Але, найчастіше їх описували як прекрасних напівоголених дівчат, в одязі з тонких шовкових та інших струмуючих тканин, прикрашені коштовностями і квітами.
Як повідомляв портал "Знай.uа", у кожного народу в світі існують міфи і легенди про русалок. Ми розповімо про давньослов'янські міфи і християнські. Загальні риси об'єднують цих духів в особливий клас покровителів морів і озер, істот, пов'язаних з водою і будь-яким проявом цієї стихії.