Фонд держмайна почав процес переговорів про передачу на баланс успішного "Турбоатома" генераторного виробництва "Електроважмашу". На базі двох харківських заводів може виникнути потужний енергомашинобудівний холдинг, який закріпить за собою основні ринки і забезпечить країні стабільний дохід.
Але "Турбоатом" знову потрапив до списку на приватизацію. Як вчинить уряд, з огляду на той факт, що воно досі не сформулювало свою приватизаційну стратегію взагалі і щодо ключових галузей і об'єктів зокрема?
[[{"fid":"177674","view_mode":"default","fields":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"type":"media","field_deltas":{"1":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"2":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"7":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false}},"attributes":{"height":"831","width":"1370","class":"media-element file-default","data-delta":"2"}}]]
Продати "Турбоатом" Україна намагається 20 років. Але з різних причин - в основному політичним - далі продажу Костянтину Григоришину 15% акцій заводу і 5% російським "Силовим машинам" Олексія Мордашова справа не пішла. Держава володіє 75%, які і в 2017 році чи то будуть, то не будуть виставлені на продаж. В очікуванні приватизації про бажання прийняти в ній участь заявив власник DCH Олександр Ярославський. Втім, у ФДМ відзначили, що він також заявляв і про бажання купити Одеський припортовий завод. Загалом, нестачі інвесторів не буде. Але і продажу теж може не бути.
Генерація прибутку
Українцям дозволили не сплачувати за комунальні послуги: коли рахунки можна "заморозити"
Десятки тисяч українців залишилися без "броні" від мобілізації: за які порушення призиватимуть
Надіються всі, але мало хто відчує: чого чекати від індексації пенсій у 2025 році
Приємна несподіванка: в Україні почали знижуватись ціни на деякі овочі
Впродовж останнього десятиріччя, протягом якого "Турбоатомом" керує Віктор Суботін, вражає. При тому, що підприємство майже завжди було прибутковим, починаючи з 2007 року зростання основних фінансових показників став більш динамічним.
Дохід від реалізації в 2015 році склав рекордні 2,8 млрд грн (або 119 млн доларів).
[[{"fid":"177676","view_mode":"default","fields":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"type":"media","field_deltas":{"3":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"8":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false}},"attributes":{"height":"781","width":"1413","class":"media-element file-default","data-delta":"3"}}]]
У 2016 році "Турбоатом" заробив менше - 2,3 млрд грн (87,4 млн дол), тому що в 2015-му, як зазначив Суботін, завод перевиконав план за рахунок великого відвантаження на експорт - 74%. У 2016 році - експорт склав 54,5%, решта - продажу на внутрішньому ринку.
[[{"fid":"177678","view_mode":"default","fields":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"type":"media","field_deltas":{"4":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"9":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false}},"attributes":{"height":"894","width":"1370","class":"media-element file-default","data-delta":"4"}}]]
Чистий прибуток в 2015 році досяг також рекордних 1,6 млрд грн (68,6 млн дол), в 2016 - 1 млрд грн (29 млн дол).
[[{"fid":"177679","view_mode":"default","fields":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"type":"media","field_deltas":{"5":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"10":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false}},"attributes":{"height":"857","width":"1413","class":"media-element file-default","data-delta":"5"}}]]
Загальна сума дивідендів на 75-відсотковий держпакет, виплачених за 10 років, склала 1,7 млрд грн. За 2015 рік сума дивідендів на державну частку акцій в статутному капіталі ПАТ "Турбоатом" склала 921 млн. грн. За даними ФДМ, в 2016 році акціонерні товариства забезпечили перерахування дивідендів на державну частку всього в сумі 1,243 млрд.грн.
[[{"fid":"177681","view_mode":"default","fields":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"type":"media","field_deltas":{"6":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"11":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false}},"attributes":{"height":"877","width":"1406","class":"media-element file-default","data-delta":"6"}}]]
Середня рентабельність "Турбоатома" є астрономічною не тільки за мірками машинобудування України, а й за мірками будь-якого бізнесу - 50%. Це, зокрема, дозволило за останній десять років інвестувати в модернізацію виробництва більше 70 млн доларів.
Імпортозаміщення
"Турбоатом", в числі якого є російські акціонери, давно працює над програмою імпортозаміщення. Історично так склалося, що в радянські часи інтереси різних підприємств не перетиналися, оскільки вони робили турбіни різної номенклатури. Сьогодні всюди, де в Україні працюють російські турбіни, "Турбоатом" пропонує замовнику свої технічні рішення. Так завод застовпив за собою внутрішній ринок вцілому.
На сьогоднішній день "Турбоатом" вже виготовив 10 турбін потужністю 225 МВт для модернізації та заміни турбоагрегатів 200 МВт (виробництва Ленінградського металевого заводу, Росія) на ТЕС України. Тобто з підвищенням потужності та економічності.
У 2015 році підприємство освоїло виробництво робочих лопаток п'ятого ступеня довжиною 1200 мм з титанового сплаву для роторів 5 турбін-мільйонників (раніше лопатки були виробництва ЛМЗ) АЕС України. Нове обладнання вже працює на Хмельницькій і Південно-Української атомних станціях.
Підприємство працює над новим турбінним обладнанням для докорінної модернізації енергоблоків №6 і №7 Слов'янської ТЕС: це турбіни потужністю 330 МВт і 800 МВт, які замінять турбіни імпортного виробництва.
Крім того, завод зайняв своє місце і на ринку сховища ядерних відходів: спільно з компанією Holtec International (США) "Турбоатом" побудує централізовані сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Сума контракту - 60 млн доларів.
Вся експортна історія заводу включає 45 країн світу. В основному, це країни колишнього СРСР і Східної Європи. Харківські турбіни так само працюють в Фінляндії, Індії, Мексиці, а також Китаї, де є свої власні машинобудівники.
Важке машинобудування
Спочатку, в 1930-х роках, "Турбоатом" будувався як турбогенераторний завод, але в 1959 "Електроважмаш" почав виробляти генератори. На даний час замовлень окремо на генератори не так багато. Це, крім іншого, стало однією з причин того, що зараз "Електроважмаш" має негативний фінансовий баланс. За деякими оцінками, його борги сягають 1 млрд грн, з яких 60% - українським банкам (у "Турбоатома" немає жодного кредиту).
Глава ФДМ Ігор Білоус включився в переговори про злиття "Електроважмашу" з "Турбоатомом". Останній не тільки в цьому зацікавлений, але й дає гарантії збереження і модернізації генераторного виробництва.
"Турбоатом" і ФДМ пропонують уряду об'єднати два заводи. Для цього треба оцінити майновий комплекс і передати в управління "Турбоатому" - або в оренду, або внести в статутний фонд "Турбоатома".
Ймовірно, керівництво "Електроважмашу" буде не в захваті від цієї ідеї, хоча екс-директор підприємства Володимир Глушаков в інтерв'ю журналу Forbes в 2014 році визнав: "... Завжди ефективніше брати участь в тендері однією структурою. Замовник надає перевагу комплексним пропозиціям. Її можуть зробити конкуренти "Турбоатома" - Siemens, Alstom, "Силові машини". А ми не можемо ".
Білоус вважає, що вони можуть. "Ми поки на початку переговорів. Включення "Електроважмашу" в список на приватизацію - це, по суті, початок шляху, в рамках якого можна буде провести реструктуризацію боргів, а потім - після злиття - вивести обидва підприємства на новий якісний рівень ", - сказав глава ФДМ.
Продавати чи не продавати
З урахуванням перерахованих факторів, питання приватизації "Турбоатому" в 2017 році знову став актуальним - навіщо? кому? за скільки?
На думку Субботіна, якого часто підозрюють в тому, що він не бажає приватизації через особисту зацікавленість (втім, в цьому можна звинуватити директора будь-якого держпідприємства), приватизація "Турбоатома" як така - це не зло і не досягнення.
"У цього процесу є позитивні і негативні сторони. У розвинених країнах машинобудування - ключовий засіб виробництва, і воно ефективно працює, коли державний і приватний капітал знаходять взаємовигідну конфігурацію, вона може бути, в принципі, будь-якою. Але держава повинна зберегти свій вплив, неважливо - на 50%, більше або менше.
Приватизація не є самоціль. Це механізм розвитку. У якихось галузях всі об'єкти треба віддати приватному капіталу, тому що вони на межі застою, а для "Турбоатома" ринок збережений, завод розвивається, і це треба враховувати ", - каже Субботін.
Дійсно, яка мета приватизації при вражаючих економічних показниках об'єкта продажу? І яких ризиків може зазнати Україна, продавши завод? Один з ризиків полягає в тому, що "Турбоатом" може купити профільний інвестор, світовий гігант на ринку енергомашинобудування, щоб прибрати конкурента з дороги. Можливо, як варіант, покупцеві потрібно поставити ряд умов, при яких підприємство не зникне зі світової мапи виробника турбін, а буде прогресувати.
Білоус каже, що якщо Україна продажем намагається вирішити проблеми Держбюджету, то при нинішньому рівні прибутковості і рентабельності "Турбоатома" його приватизація підлягає ще більш ретельному аналізу. Якщо ж вирішується проблема неефективного менеджменту, то тут він якраз ефективний. Суботін відзначає, що і з ФДМ, як керуючим органом влади, працювати стало конструктивно.
Нарешті, скільки може коштувати "Турбоатом" зараз? Оцінка заводу досі не проведена, але якщо в 2012 році "Силові машини" купили 5% за 20 млн доларів, значить, тоді завод оцінили в 400 млн доларів. А якою буде ціна, якщо до нього приєднається "Електроважмаш"?
Очевидно, що за рахунок реструктуризації боргів "Електроважмашу" і з новими можливостями енергомашинобудівного холдингу, який вийде на ринок з повним комплектом - турбіна-генератор, зросте не тільки прибуток такого підприємства і його ціна, а також конкурентоспроможність.
Білоус розмірковує більш глобально. Останнім часом він шукає грунт для створення в Україні державного холдингу (або декількох галузевих), в який слід включити декілька найбільших стратегічних підприємств типу НАК "Нафтогаз України", "Укрзалізниця", "Енергоатом", всього їх кілька десятків.
В інтерв'ю "Дзеркало тижня" глава ФДМ зазначив, що деякі держкомпанії та й сама держава не готові до продажу, або ж у них відсутнє розуміння, навіщо продавати.
"Всі ці компанії, як правило, знаходяться під міністерствами і урядом, хоча згідно з досвідом і моделі найбільш успішних країн повинні бути зосереджені в одному місці. Таким місцем може стати державна холдингова компанія, як це зробили в Сінгапурі, Малайзії, Швеції чи Норвегії ", - сказав Білоус.
Згідно його ідеї, такі холдинги акумулюють у собі компанії та інвестують в бізнеси по всьому світу, і їх активи потім оцінюються в сотні мільярдів доларів. В Україні такий холдинг міг би взяти в своє управління всі важливі та стратегічні компанії, впроваджуючи сучасні стандарти корпоративного управління. Мета - оптимізація структури балансу, розвиток пріоритетних напрямків бізнесу, вихід на міжнародні ринки капіталу і, звичайно, отримання прибутку і виплата дивідендів. Потім одну компанію за іншою виводити на первинне розміщення акцій (IPO) на українському та зарубіжному ринках.
"Цим ми відновимо наш фондовий ринок і створимо платформу для пенсійної реформи, так як у нас з'являться цінні папери "блакитних фішок" з мільярдними капіталізаціями. У підсумку це призведе до великих доходів, які будуть акумулюватися у спецфонді. Звідти можна буде фінансувати погашення кредитів МВФ і суверенних боргів, а також фінансувати масштабні інвестпроекти національного характеру ", - сказав Білоус.