Українська влада все більше втрачає зв'язок з реальністю. Вона вагається у питаннях повернення окупованого Донбасу, але впевнена у свої повторній перемозі на виборах. Але реальність показує, що українці хочуть змін в країні.
Про це повідомив народний депутат Євген Рибчинський в блозі на "Українській правді".
Як Янукович вагався, коли думав, чи підписувати йому асоціацію з ЄС чи стрибнути у Митний союз, так і нинішня влада вагається, чи піти їй у наступ на Донбасі чи тихенько капітулювати, заморозивши конфлікт на невизначений термін. Та щоб ця влада врешті решт не вирішила, другого терміну їй не бачити, як власного поросячого хвоста. Відсутність ідеології і рішучості, суцільний опортунізм і дешеві маніпуляції, патологічна жадібність і політична нерозбірливість, все це зрештою склеїть цій владі гумові ласти вже досить у недалекому майбутньому. Аби досидіти їй до кінця цього терміну, не кажучи вже про другий, владі треба дуже сильно попотіти.
За відсутності якогось більш менш оптимістичного рейтингу, Банкова тішиться вже тим, що у неї немає сильних і рішучих конкурентів. Рейтинги усіх без винятку політичних сил помалу падають. Але відсутність конкурентів це ілюзія. Більше половини електорату чекає на появу нових і рішучих сил. Жодна з існуючих партій не встигає за розвитком політичної свідомості власного суспільства. Українці вже з'їли і спустили в унітаз ті гасла, які тільки-но креслять на папері замовні політтехнологи. Країна чекає на переможців, а не на власноможців.
Старі пики викликають лише огиду і роздратування. Нові обличчя сидять і чекають на час "Ч" аби не зробити фальстарту. Як Янукович ще влітку 2013 думав, що він всерйоз і надовго, так і нинішній гарант рахує, скільки заробить на своєму другому терміні. Історія на жаль нікого нічому не вчить. Як і не вчать цифри, якими позначається рейтинг партії влади і іде з ними. Нинішні 8% блоку президента це плінтус, за яким зрештою буде фіаско і засудження, суди і вигнання, арешт рахунків і міжнародний трибунал. Люди помстяться владі за зруйновані мрії 2004 і схиблені надії 2014. І буде це, чи не буде, це вже не питання. Питання в іншому – коли і як саме?