99-річного учасника Другої світової вже завтра будуть вітати із 100-м днем народження. Втім, святкувати гучно Іван Оникійович Залужний навряд чи буде. Капітан 1 рангу морської піхоти ВМФ СРСР, майстер спорту СРСР, чотири роки тому поховав онука - 23-річного Івана Гутника-Залужного, який загинув у зоні АТО.
Легендарна родина
Іван Оникійович народився у Дніпропетровській області, але 27 років поспіль служив в РФ. Коли призвався, виповнилося всього 20, до цього працював звичайним токарем на Хортиці.
"…відправили на схід, тоді японці напали в районі озера Хасан ( "Битва на озері бої" - зіткнення між Японською імперією і СРСР біля озера Хасан і річки Туманна, - ред.). Я був солдатом, але потім мене послали в полкову школу, рік провчився, отримав звання молодший сержант. А начальник штабу помітив, що я відмінно стріляю, - і сказав, що пошлемо вчити на офіцера. Я пішов на шестимісячні офіцерські курси, отримав молодшого лейтенанта - війну зустрів у цьому званні. Потім достроково отримав лейтенанта, а під час війни - старшого лейтенанта. Коли влітку 45-го ми воювали з японцями (період радянсько-японської війни, - ред.), - я вже був командиром 355 окремого гвардійського батальйону морської піхоти", - згадував ветеран в коментарі "Цензор.нет".
Дитинство було не з легких – припало якраз на часи Голодомору (1932-1933 роки). Аби не Іван, вся родина пропала б – був найстаршим сином, годувальником.
Штрафи від ТЦК зростуть вдвічі: ухилянтів добряче потрусять
Пенсіонерам "навісять" новий фінансовий тягар: ніяких пільг не чекайте
Пенсіонерам приготували доплати: хто отримає надбавку до пенсії понад 2 тисячі гривень
Пропрацював 40 років, а пенсія мізерна: у ПФУ звернулися до українців, сподобається не всім
Дві війни – одне життя
Але навіть не події Другої світової ріжуть серце без ножа, а смерть онука – молодого хлопця, який так нічого і не встиг побачити у цьому світі, окрім бойових дій на Сході:
"Ваня знав, куди йшов, говорив, що війни без жертв не буває… Думок відкупити його від служби у нас і близько не могло бути, дід навіть говорив комусь, хто запитував про це, що ми дезертира не виховує. Вані одразу дали взвод. Він дуже перейнявся ситуацією на сході. Казав мені: "Мама, у мене зразковий взвод, я їм не даю продихнути - ми весь час чимось зайняті". Досі не можу зрозуміти, як такий молодий хлопець зміг заслужити великий авторитет серед інших. Його любили, слухали й поважали", - згадує донька ветерана.
Тепер жінці не лишається нічого, як жити для батька, якщо сина вже не повернути. Друзі підтримують, аби в голову "не лізли дурні думки", та від цього на жаль не легшає. Ні матері, ні старенькому дідусеві.
Дивіться: ветеран Іван Залужний втратив внука у війні на сході України