За чотири роки військового протистояння на Сході стосунки між Україною та Росією загострилися не тільки на політичному, а й на культурному рівні. У першу чергу це вплинуло на скорочення кількості наших громадян в РФ.
Останній глобальний перепис населення проводився ще у 2001 році, але й ці дані не можна вважати повними. Історично так склалося, що найбільше наших співвітчизників виїхали за межі північного кордону іще на початку 90-х років, практично одразу після розпаду СРСР.
Не останню роль у цьому зіграла економічна криза. Доводилося працювати навіть на промислах Далекого Сходу чи Сибіру, а безробіття на батьківщині підштовхувало до цього все більше людей.
"… була скасована графа національність в документах. Це дозволило багатьом людям, котрі вже давно були відірвані від української ідентичності, і їх з нею зв’язував запис у паспорті, вони просто банально при наступному переписі населення визнали себе росіянами", - розповідає історик та етнолог, доцент кафедри україністики Національного медичного університету імені Олександра Богомольця Анатолій Момрик в коментарі "Радіо свобода".
Популярні новини заразПоказати щеНаркомани, багатодітні та хворі: військовий жорстко пройшовся по ТЦК
Зняв гроші або отримав переказ: за що банки почнуть блокувати українцям картки
Українців залишать без виплат: кому скасують допомогу у 2025 році
Змусять повернути не одну пенсію: літнім українцям зробили важливе попередження
Втім, чотири мільйони української діаспори (знову ж таки, за неточними даними) губляться на тлі корінного населення. Тобто українських шкіл там взагалі практично не знайти. Це і породжує величезну прірву між державами, яку дослідники називають терміном "культурна дистанція".
"..не зручно було б возити своїх дітей до української школи, навіть якби на весь Сибір була би українська школа. Українці, розпорошені по всьому місту, не будуть возити дітей до цієї школи, і вони з радістю відали своїх дітей, на жаль, в російські школи… серед мешканців Приморського краю понад половина населення має українське етнічне коріння. На Кубані дві третини населення має українське етнічне коріння. Але слід не плутати науковий підхід з реальністю", - запевнив експерт.
Постає питання: чи можна повернути до "українства", якщо це поняття доцільне у подібному випадку, людей, які виїхали за межі нашої країни десятиліття тому? Теоретично, так. Але на практиці, це досить непроста річ. І справа не тільки у звичках, чи мовному питанні.
"Ми всі знаємо приклад з євреями, які цілу тисячу років не володіли в житті івритом, а тільки використовували його в релігійному житті, як вони змогли перетворити мертву мову на живу. Хто сказав, що ми не можемо цього робити суто теоретично? Такий процес можливий, свідчення таких процесів ми маємо. Але це вже буде політичний фактор", - підсумував Момрик.
Дивіться: попри військову агресію, українці і далі їздять на заробітки до Росії