Не торгуйтеся зі здоров'ям: головні міфи про ВІЛ-інфекцію

Існує дуже багато міфів пов'язаних з ВІЛ-інфекцією, сьогодні ми розповімо про найбільш популярні з них.

Як повідомляє портал Clutch, головне оману таке:

1. Лікар завжди мене врятує

Здоров'я дуже схоже на чистоту: ми починає його помічати, коли воно зникає. Будь-яке порушення всередині організму робить більш очевиною реальність - втрату здоров'я. Саме через це нам так складно завжди підтримувати наш стан у нормі. І здаються зовсім безглуздими ситуації, де людина захворює, а лікуватися не поспішає. Найчастіше на "Гарячу лінію" звертаються хворі або їх родичі саме тоді, коли розмова йде вже не про лікування, а про боротьбу за життя. В таких бесідах доводиться відчувати велику досаду і жаль за те, що сталося – адже все могло б бути набагато краще, по-іншому, якби людена вчасно звернулася за допомогою. Зовсім нещодавно помер чудовий 36-річний чоловік від СНІДу. У нього була дружина і двоє діток. Адже він не лікував ВІЛ, тому що і так "відчував себе добре". Чому так відбувається?

1) Я буду закривати очі на свою хворобу тому, що боюся не впоратися. Буває, що людина відчуває нездужання, але тягне до кінця, лише б відстрочити час зустрічі з хворобою обличчям до обличчя. Дізнатися страшний діагноз, зіткнутися з нестачею грошей, залишитися без підтримки, втратити роботу, соціальний статус, репутацію, а то і зовсім стати вигнанцем - срах перед усім цим сковує будь-кого. У такий моммент хворому дуже необхідна підтримка і надія, що з цим можна впоратися, що будь-яку перешкоду реально подолати. І чим швидше прийде ця підтримка, тим швидше настане усвідомлення і подолання страху.

2) Я ще трохи почекаю (або не буду помічати хвороба), а потім піду до лікаря і вилікуюся. Зустріч з реальністю буває в таких випадках жорстокою: покладаючись на лікаря, мов на Бога, людина уявно наділяє його магічною силою. Бувають, звичайно, рідкісні випадки, коли лікар рятує безнадійно хворого пацієнта, як чарівник, але адже часто трапляється і навпаки. Ніколи не можна ігнорувати свій організм. Коли його запаси виснажуються до крайніх позицій, ці зміни можуть бути незворотні. Лікар може допомогти тоді, коли організм ще здатний стати союзником. Починайте лікування, якомога раніше, дайте собі шанс на здорове життя, а лікарю на його покликання допомогти нам жити у здоров'ї.

3) У мене є достатньо часу на відновлення здоров'я. "Торги" - це один з етапів переживання втрати здоров'я. Людина, як би торгується сама з собою, долею, хворобою, що вона потім якось пізніше почне собі допомагати. У цей момент вона просто втрачає час, поки страшний вірус вміло робить свою справу. Якщо ви в такій ситуації, спробуйте візуалізувати свого «ворога» - подивіться картинки із зображенням хвороботворного організму, відео про те, як прогресує захворювання - поверніть своїй свідомості реальність. Воюйте зі своєю проблемою, розлютіться на причину вашої хвороби, активно чиніть опір, тільки так ви зможете вийти переможцем цієї сутички.

Помилка 2. Мені всі повинні!

Зустріч з власними захворюваннями - завжди випробування: і психологічний стрес, і пошук матеріальних, організаційних ресурсів. Вирішувати ці питання доводиться в побуті, виконуючи свої звичайні справи і обов'язки. Не всім вдається з цим впоратися. Безумовно, хворому необхідна підтримка, але шукає її кожен по-різному. З якими ж помилками стикається тут людина?

1) Я живу, як живу і будь, що буде. Існує соціальна реклама, спрямована на профілактику захворювань, формування відповідальної (свідомої) безпечної поведінки. Вона буде корисна для тих, хто здатний на ризиковану поведінку, а соціально адаптований спосіб життя веде тільки епізодично.

Але є люди груп ризику, у яких (в силу особливостей виховання, оточення, особистісних якостей) здатність вибирати і орієнтуватися на соціальні норми знижена. Їх більше цікавить думка якогось авторитету, конкретної людини. Такі абоненти говорять: «Я не використовую для захисту презервативи тому, що моєму партнеру це не подобається». Запам'ятайте, ваше життя і ваші цінності повинні бути для вас на першому місці. А така позиція змусить вас стикатися з інфекціями набагато частіше. І в цьому жорстока реальність.

2) Якщо я захворів (-а) держава повинна мене безкоштовно лікувати і соціально підтримувати.

Про це на гарячій лінії кажуть досить часто. Люди обурені жалюгідним станом нашої медицини, дорожнечею обстежень і ліків, відсутністю соціальної допомоги в потрібних їм обсягах. Спілкуватися з такою людиною консультанту складно через подвійність почуттів, які виникають: з одного боку - співчуття, з іншого - протесту на жорсткість вимог видати все безкоштовно і негайно. Співробітники намагаються підтримати всіх, хто дзвонить на ГЛ, чим можливо. Але і дивує розмір ілюзій - як ніби людина зовсім тут не жила, і те, що давно публічно визнано - система медичної допомоги в країні в жалюгідному стані і потребує зміни - ніколи не чув.

Дуже важливим є усвідомлення, що здоров'я - найбільша цінність, його необхідно берегти і піклуватися про себе. Втрачати його - дуже страшно, а відновлювати - неймовірно дорого. По-цьому, будьте уважними до себе, звертайте увагу на профілактику і пам'ятайте, ваше здоров'я потрібно ВАМ в першу чергу, а не медицині!

Будьте здорові і любіть себе!

Як повідомляв раніше портал "Знай.ua", у 2018 році в Україні введена в дію скандальна медична реформа. Згідно з нововведеннями, частина послуг повинні стати безкоштовними для простих смертних.