Крик душі АТО: військовим чинам передали промовистий привіт

Відомий блогер Мартін Брест утер ніс вітчизняним військовим чинам, які прохолоджуються на своїх місцях і віддають накази далеко від "пекла".

Багато з них звання і нагороди отримали, а автоматну чергу того ж "калаша" чули тільки на навчаннях.

Запис блогу передана в оригіналі (пунктуація, стилістика і граматика автора збережені):

Застрелити сепара.

Я ось простий чувак, і мені ніхера не зрозуміло. Значить якщо я сиджу, наприклад, в Шире, і бачу сепара - то його мені валити не тільки мона, але і нуна. Ще й спробуй промазати, командир не оцінить.

А якщо я от'їду на десяток кілометрів на захід і там побачу точно такого ж сепара то відразу вже не можна. Шо то в мене не зростається.

Чи справа у зовнішньому вигляді? В Ширше він – у горі і у вікні, а в Маріці – в джинсах і в наметі оппоблока. Та ні, це ж просто шмотка і місце, людина-та ж.

Чи справа в тому, озброєний він чи ні? Тю. Коли ми фигачили з спг/дшкм/пткр/агс по опорниках – звідки ми знали, озброєні там сепари, або їх автомати не в руках, а на ліжку лежать?

А коли вони нас закидали мінами і 122мм – не пофігу їм було, є у мене, який пішов у лазню постираться, з собою пээм, або я його в кунг на цвяшку залишив?

Та пофігу, насправді, є при собі зброя, чи нема.

Лінія фронту то нікуди не поділася, і тисячі убитих з обох сторін – теж. Ворог намагається мене вбити також, як і я його.

Так в чому причина? Шо то я не можу розібратися, в якому випадку я – героїчний герой, а в якому – страшний злочинець.

Дивні люди. Навчили сто тисяч чоловік з ОР1 вбивати і думають, що все стане "як раніше". Шо то мені здається – не стане.

Дивіться сюжет про АТО

Як повідомляв інформаційний портал "Знай.ua", у Запоріжжі солдат АТО заступився за дівчину і загинув від ножових поранень.