Готуємось до школи: правильний варіант

Ще 40 років тому одна відома радянська співачка виконала пісню першокласника, яка розпочиналася словами: «Нині в школі перший клас, на зразок інституту». І справді, з плином часу програма навчань у школі змінилася докорінно. Від сьогоднішнього третьокласника вимагаю більше знань, аніж від випускника інституту початку ХХ сторіччя. У світлі щорічного збільшення навантаження на кожне нове покоління першокласників, а також нещодавньої освітньої реформи, питання «готовності дитини до школи» набуває особливого значення. Про те, якими компетенціями повинен володіти сучасний школяр, ми поговорили з директором столичного дитячого садочку «Лелека» Аллою Бєлісовою.

Що входить до поняття підготовки дитини до школи?

«Успішне навчання в школі можливе лише за умови, що на момент вступу дитина вже набула відповідного особистісного, інтелектуального та фізичного розвитку. Всі ці фактори у сукупності й визначають «готовність дитини до школи».

Що саме входить до поняття «інтелектуальна і фізична готовність»?

«Справді, слід чітко розуміти це поняття, оскільки працювати над розвитком інтелекту можна по різному. Наприклад, виходячи з праць Лева Виготського (відомий психолог, засновник когнітивної психології), батькам слід розуміти, що під інтелектуальною готовністю дитини до школи слід розуміти не суму знань з різних навчальних дисциплін, а рівень розвитку наочно-образного і словесно-логічного мислення.

Процеси мислення та мовлення пов’язані між собою. Рівень мовлення відображає рівень процесу мислення та загального психологічного стану дитини.

Розглядаючи лише цей (інтелектуальний) компонент ми отримуємо величезну кількість завдань, які слід реалізовувати не лише на заняттях, але у повсякденному житті.

Особистісна готовність дитини до школи — дуже важливий компонент психічного розвитку майбутнього учня. Вона проявляється у ставленні дошкільника до навчання, вчителя та навіть до самого себе. Дитина, що йде до школи, має бути готовою до змін, нових відносин, а найголовніше - до інтелектуальної праці.

Під фізичною готовністю дитини слід розуміти вміння брати активну участь у різних видах рухової діяльності, самостійно використовуючи свій досвід рухових дій у різних умовах, а також розвиток фізичних якостей і рухових здібностей: швидкості, реакції, спритності, гнучкості, сили, витривалості, точності координаційних рухів».

Інколи ми бачимо таку картину: малюк не став першокласником, він у розпачі, а його батьки – тим більше. Вони розповідають, що їхня дитина прекрасно читає, вчить англійську мову, але вчителі відмовили або наполегливо рекомендували прийти в наступному році. У чому може бути причина такої відмови?

«Вірогідніше за все, що під час співбесіди з майбутнім першокласником вчитель чи психолог виявив не готовність однієї зі складових, про які ми говорили раніше. Таким діткам наш заклад пропонує групу, яка безпосередньо готує дитину до школи. Там навчаються діти, що вже закінчили старшу групу, але до школи вони не пішли. Після співбесіди з ними, наш вчитель складає індивідуальну програму розвитку такого малюка і всього класу в цілому та під час всього навчального року активно працює над досягненням позитивних результатів. Поруч з інтелектуальним навантаженням (навчання грамоти, розвиток мовлення, математика, логіка, англійська мова, природознавство) ми розвиваємо пам'ять, увагу, уяву, мислення, фантазію та творчість, а також займаємось активним фізичним розвитком дитини.

Таким чином наш навчально-виховний заклад готує дитину до школи всебічно, максимально підбираючи ті навчальні предмети, які повністю та ефективно впливають на розвиток кожної із складових, а отже ідеально готує дитину до школи».

Невже можливо підготувати дитину до школи неправильно?

«Так, дійсно, це можливо. Серед поширених помилок – пріоритетність у розвитку інтелектуальної готовності. Батьки так прагнуть, щоб їхня дитина була ну просто «генієм» у школі, що завантажують інтелектуальною програмою так, що діти прийшовши до першого класу, вже ненавидять сам процес навчання. Вони від нього втомлені та виснаженні, тому уникають його, переключаючись на гру».

Відповідно, існує й правильний варіант. У чому він полягає?

«На нашу думку, правильно - це означає професійно. Якщо ви вмієте створювати мости чи будувати залізницю, не факт, що ви зможете так само вправно і майстерно вчити учнів. Для цього потрібно володіти вміннями та знаннями з різних навчальних дисциплін та психології. Окрім того, що цю справу повинен виконувати професіонал (а в нас він навіть не один), ще потрібно дотримуватись принципів навчання та виховання – науковості, систематичності та послідовності, свідомості, активності та самостійності, наочності, ґрунтовності, зв'язку навчання з практичною діяльністю, доступності навчання та врахування індивідуальних особливостей учнів, емоційності навчання».

Чому ваші методи навчання можна вважати кращими за інші?

«Про те, що ми готуємо дітей найкраще, нам говорять батьки наших випускників та ті навчальні заклади, до яких вони пішли далі навчатися. Але це не значить, що ми зазналися та перестали працювати над удосконаленням нашої роботи. Сьогоднішні діти вимагають нових методів навчання та нових технологій у роботі, де класно-урочна система не є основою у навчально-виховному процесі. У нашій роботі ми широко використовуємо цілу низку елементів та прийомів з найвідоміших методик. Дітей багато, вони різні, але і ми не однакові».