У неділю, 22 листопада, частина християн відзначає не зовсім звичне українцям свято - Неділю Христа-Царя, або урочистість Господа нашого Ісуса Христа, Царя Всесвіту. У літургійному календарі Латинської Церкви, а також у лютеран і англікан, цей день завершує річний цикл свят.
Звідки взялося молоде свято
Свято доволі молоде, йому менш як сто років. Після Першої світової війни Європою ширилися ідеї секуляризму, антиклерикалізму й атеїзму. Тому Папа Пій ХІ у 1925 році видав енцикліку "Quas Primas", якою запровадив урочистість Христа-Царя. Папа вважав, що щорічне святкування промовлятиме до розуму й серця вірних і нагадуватиме: світом керує Ісус Христос, а не земні правителі.
Спочатку урочистість відзначали в останню неділю жовтня, перед днем Всіх святих. Цю дату досі зберігають у своєму календарі спільноти католиків-традиціоналістів. А літургійна реформа 1969 року перенесла свято на останню неділю перед початком Адвенту, щоб підкреслити: Христос є кінцевою метою земної мандрівки людини. Цього року дата припала на 22 листопада.
Якими символами наділяють Христа
Іконографія свята наділяє Ісуса символами царської влади - короною, берлом, державою, у якій часом вгадується земна куля, манатією і троном. У літургійних текстах останньої неділі перед Адвентом Христа називають «Царем вічності і часу», «Всіх народів Володарем», «сердець Суддею найвищим», а також «Царем любові й миру».
Сенс урочистості простий: вона нагадує про постійну присутність Ісуса у щоденному житті вірянина - зокрема через Євхаристію - і готує християн до очікування Його Другого приходу. Про свято Христа-Царя розповіла Релігійно-інформаційна служба України (РІСУ).
Раніше портал Знай повідомляв, одне свято, а дата різна: чому 21 листопада українці відзначають одразу два церковні свята.
Також наш портал інформував, сьогодні церква згадує юного мученика, який не зрікся віри: кому молитися за мужність.
