Мобільні оператори дедалі активніше намагаються перекласти частину своїх витрат на місцеві громади. Йдеться про забезпечення автономної роботи базових станцій під час блекаутів - саме ту ланку, від якої залежить, чи лишиться у вас зв'язок, коли зникає світло.

На цю проблему 20 листопада звернув увагу народний депутат Олександр Федієнко. Він нагадав, що свого часу Кабінет міністрів видав розпорядження, за яким громади мали допомагати операторам заживлювати базові станції за допомогою генераторів. Вже тоді було незрозуміло, чому органи місцевого самоврядування мають відповідати за енергозабезпечення інфраструктури приватних компаній.

Тепер ці побоювання підтверджуються на практиці. Представники громад ставлять операторам конкретні запитання. Чому громада має бігати з генераторами й обслуговувати приватну мережу, тоді як оператор надалі бере з абонентів плату за зв'язок? Хто відповідатиме, якщо працівник ОТГ травмується на вежі оператора? Як оплачувати цю роботу, якщо в посадових інструкціях комунальників її просто немає?

Окремою проблемою депутат називає те, що базові станції гаснуть вже через 2-3 години після зникнення електроенергії, хоча регулятор вимагає забезпечити десятигодинну автономність. Тож виникає ще одне питання: чому оператори не встановлять біля веж контейнери з генераторами та автоматичним введенням резерву (АВР), а громадам не залишать лише можливість допомагати із заправкою пальним?

Блекаут у Дніпрі: відключення світла

Що пропонують змінити

Федієнко вважає, що виходом мають стати договірні відносини між операторами та територіальними громадами. У договорах потрібно чітко прописати обсяги робіт, відповідальність сторін, оплату праці та технічні вимоги. Якщо громада й погоджується надавати такі послуги, вона повинна мати для цього законні підстави і відповідне фінансування.

Окремо депутат очікує, що Міністерство фінансів напрацює відповідні рекомендації, а Національна комісія зі зв'язку (НКЕК) нарешті почне перевіряти операторів. Законодавчі зміни для цього вже ухвалені.

Його ключовий аргумент: зв'язок під час війни - це вже не просто комерційна послуга, а критично важлива інфраструктура. Але це не означає, що приватні компанії можуть автоматично перекладати витрати на державу та місцеві бюджети. Абоненти далі платять за зв'язок, тарифи ніхто не скасовував, тож громади не повинні безкоштовно обслуговувати комерційні мережі.

Чому це стосується кожного абонента

Якщо оператори й громади не домовляться про чіткі правила, під час тривалих блекаутів зв'язок зникатиме швидше і триматиметься менше. Найбільше це б'є по прифронтових регіонах, де виклик екстрених служб і можливість дізнатися про обстріли залежать від того, чи працює вежа. Питання в тому, хто врешті заплатить за її автономність - оператор чи бюджет громади.

Раніше портал Знай повідомляв, зникає зв'язок після відключення світла: куди скаржитись, щоб повернути сигнал.

Також ми писали, зв'язок витримає блекаут: скільки станцій лишаться працювати без світла.

Більше деталей читай у матеріалі: київстар переписує тариф на зв'язок: хто встигне зберегти стару ціну.