Буває так, що люди знаходять чужі гаманці, телефони чи інші речі, які помилково вважаються "нічийними". Проте закон має зовсім інший підхід до таких ситуацій, повідомляє РБК-Україна.
За словами адвокатки Юлії Кісілевич, постанова Верховного Суду від 21 серпня 2025 року у справі №688/2554/22 роз'ясняє важливі критерії, що допомагають визначити, чи можна вважати знайдену річ знахідкою або її привласнення прирівнюється до крадіжки.
Згідно із законодавством, крадіжкою називається таємне викрадення чужого майна. Тобто коли той, хто забирає річ, яка належить конкретній особі, не має жодного права на це майно. Тому, якщо ж річ була лише забута або тимчасово залишена у місці, куди власник може повернутися по неї, її привласнення є порушенням, за яке передбачено кримінальну відповідальність.
Юлія Кісілевич підкреслила, що тільки те майно, яке вибуло із володіння без відома власника і не дає можливості з’ясувати власника протягом довгого часу, може вважатися знахідкою.
Низку українців змусять повернути державі соцвиплати: кого це торкнеться
Навіть якщо є відстрочка або бронь: у ТЦК дали чоловікам 7 днів
Пенсії перерахують по-новому: кому додадуть майже 2 600 гривень
Не тільки індексація: пенсіонерам готують нове підвищення виплат
"Знахідкою може вважатися лише те майно, яке вибуло з володіння без відома власника, немає можливості встановити, кому воно належить, і минув значний час, що дає підстави вважати річ остаточно загубленою", - зауважила вона.
Натомість ситуації, коли майно лишається у місцях типу магазину, кафе чи громадського транспорту, створюють презумпцію "забутості". В таких випадках закон встановлює, що річ лишалася там тимчасово і мала бути повернута власнику.
"У таких місцях обстановка свідчить, що власник міг відійти на хвилину й повернутися. Тому привласнення таких речей - це не знахідка, а крадіжка", - пояснила адвокатка.
Навіть аргументи про намір повернути річ не змінюють юридичної оцінки дій людини. Вважати цей намір корисним неможливо, оскільки сам факт покидання місця знахідки вже є моментом злочину. Камери спостереження, дані телефонів чи реакція адміністрації закладу дозволяють легко ідентифікувати особу, яка привласнила чужу річ.
Юристка зазначає, що знайдені у громадських місцях речі найчастіше юридично класифікуються як "забуті", а не "загублені". Для уникнення правових наслідків слід діяти за чітким алгоритмом: передати річ адміністрації закладу або повідомити поліцію. Це допоможе швидко повернути майно власнику і уникнути кримінальної відповідальності.
Раніше портал Знай писав, що ці виплати банки не чіпатимуть: на кого не поширюється арешт рахунків.
Також портал повідомляв, що Monobank запускає нову функцію продажу речей.
Крім того, ми інформували, як українців змушують платити за попередніх власників житла.