Про це в інтерв’ю 24tv.ua розповіли військовослужбовець Олександр Карпюк та підприємець і волонтер Юрій Голик.
Олександр та Юрій займаються персоналізованою допомогою армії з 2015 року. За роки війни вони достеменно вивчили потреби військових, накопичили особисті контакти з різними бригадами та не лякаються бюрократичних перешкод. За словами Голика, держава не має змоги масово обробляти запити військових підрозділів. Тож їхня допомога кожній маленькій ділянці фронту в глобальній картині дає велику перевагу нашій армії.
Одним з наймасштабніших проєктів, який вдалося реалізувати волонтерам свого часу і, найголовніше, зробити його системним – камери переднього краю.
“Саме камери — це не новина на фронті. Були камери аеророзвідки, але вони стояли подалі й були більш старими, бачили гірше. А ми дали ідею встановлювати камери прямо на взводних опорних пунктах, туди виводити керування цими камерами, туди ж виводити пристрої, які збирають дані, живлення. Це допомагало рятувати життя і несення служби ставало простішим”, — розповідає Олександр Карпюк.
Борги анулюють: українцям дали новий шанс у важкі часи
Реформи і прозорість: експерт розповів, чого вимагають США від України за свою допомогу
Що насправді роблять контролери з вашими лічильниками: чого боятися, а чого не варто
Українцям вказали на два обов'язкові платежі, які не можна ігнорувати
Наразі він виконує бойові задачі на Донецькому напрямку й на власні очі бачить першочергові потреби військових. Спільно з Юрієм Голиком за останній рік вони “закрили” ряд проєктів: від приладів нічного бачення і прицілів до снайперських ґвинтівок.
“Ми відштовхуємось від запитів військових. Виявилося, що брак нічників, неможливо працювати вночі. Ми закупили для них нічники і приціли на два розвід підрозділи і привезли інструкторів з ЄС, які навчили їх роботи з ними. Багато запитів на розвідувальні дрони. Це постійний процес, який увійшов у систему”, – каже підприємець.
Волонтери переконані, що допомога армії буде актуальна завжди. Оскільки саме вона є гарантією незалежності нашої країни, що має спільний кордон з росією та білоруссю. Тож в майбутньому обидва волонтери прагнуть закцентувати свою увагу на розробці нових БПЛА, які були б корисні для військових.
“Ми вже зараз розробляємо кілька експериментальних моделей БПЛА на основі тих характеристик, які потрібні на фронті. Думаю, що в результаті ми їх доведемо до тестових зразків, випробуємо та постараємось їх виробництво зробити серійним”, — підсумував Юрій Голик.