Нещодавно введені штрафи для порушників маскового режиму – далеко не перша "санкція" в Україні з початку пандемії. Перші покарання, передбачені для громадян в умовах карантинних обмежень, були напрацьовані ще у березні. Який саме "врожай" за кількістю складених протоколів вдалося назбирати правоохоронцям за весь цей час та наскільки правомірними є положення "каральних статей", повідомили експерти Асоціації Українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Association UMDPL). Тематична пресконференція "Типові порушення поліцейськими прав людини під час карантину в Україні" відбулася 24 листопада в Українському кризовому медіа-центрі. Подробиці дізнавалися Знай.ua.
В прийнятих Кабміном положеннях – "законодавча діра"
Законодавчий моніторинг фахівців Association UMDPL розпочався 10 березня – разом із прийняттям першої Постанови Кабміну "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", яка і надала основи для запровадження карантинних обмежувальних заходів.
"Обмеження вводилися досить непослідовно, а іноді не мали жодного сенсу. Як, наприклад, Положення, які приймав Кабмін, дуже часто суперечили Законам та Конституції України, а іноді Кабінет міністрів оперував положеннями, взагалі не закріпленими в Національному Законодавстві. Були такі поняття, які не передбачалися на законодавчому рівні або їх було складно тлумачити звичайному громадянину. Натомість, вводилися високі штрафи за порушення цих норм", – зазначає заступниця виконавчого директора Асоціації Українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Ганна Рожкова.
Плюс 2361 грн на картку щомісяця: хтось із пенсіонерів у 2025 році отримає солідний бонус
Українцям приготували нові виплати: хто отримуватиме 4500 грн щомісяця
Хто не виконає вимоги ПФУ – залишиться без пенсії: кому призупинять виплати
Українцям виплатять по 4 500 гривень: кому пощастить отримати допомогу
Одним з порушень, до яких призвели ці невідповідності, є порушення права на недоторканість житла – як вимога про необхідність перевіряти режим самоізоляції особи. А яким чином поліцейський має виконати норму, закріплену на законодавчому рівні, й досі залишається незрозумілим.
В цьому ж "антиправовому полі", за словами заступниці виконавчого директора Association UMDPL, помічено і порушення принципу правової визначеності.
"Таким прикладом є відвідування лісопаркової зони та невизначеність поняття "громадське місце". Пересічному громадянину досить складно визначити, де починається лісопаркова зона і де закінчується. Щодо громадських місць, то через 11 днів МОЗ надало роз'яснення, але жодне з цих визначень не є релевантним – воно не є компетентним органом, щоб надавати певні тлумачення, які мали б бути закріплені на рівні закону", - відзначає Ганна Рожкова.
Втім, досить поширеною практикою стало використовування аналогії Закону про заборону куріння при притягненні до відповідальності – а він, за словами спікерів, не є релевантним питанню пандемії.
З понад 34 тисяч протоколів чверть відсіяно – кульгає "поліцейська грамотність"
При цьому, 17 березня КУпАП був доповнений новою статтею № 44-3 "Порушення правил щодо карантину людей", а розмір передбачених в ній штрафів сягав просто шалених сум – від 17 до 34 тис грн.
І, попри хвилю критики юристів з приводу неконституційності низки запроваджених обмежень та правової невизначеності використаних у статті термінів, правоохоронні органи невдовзі перейшли до "практики".
За інформацією Державної судової адміністрації України, станом на 1 жовтня, до судів надійшло 34 534 протоколи за ст. 44-3 КУпАП.
Лідерами по кількості складених протоколів стали м. Київ (4112), Дніпропетровська (3992) та Харківська (2887) області.
Та, за словами експертів, поліцейські часто допускали порушення норм КУпАП і не дотримувались прав громадян при складанні на них адміністративних протоколів.
Про це свідчить і судова статистика – у переважній більшості випадків судді не визнавали належними та достатніми. Із загальної кількості 34 534 направлених до суду адмінпротоколів 7000, а це понад 20 %, були одразу повернуті суддями без розгляду.
А з 18 509 протоколів за статтею 44-3 КУпАП, які було розглянуто, суд наклав "санкції" лише 9 % порушників – в результаті, в адміністративному порядку покарано 1691 особу.
В рази меншою, але не менш показовою є кількість осіб, покараних за ст. № 173-1 КУпАП "Поширювання неправдивих чуток", положення якої передбачають накладення штрафу від 170 до 255 грн або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням 20 % заробітку.
Як відзначають експерти, відповідно до наявних рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень, в період з 12 березня по 1 жовтня судами було прийнято рішення по 128 справам. А притягнуто до адміністративної відповідальності – 45.
"Варто також додати і про перебування на вулиці без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи спеціальний статус. На нашу думку, ця вимога є нелогічною і ми виступаємо за те, щоб Уряд все ж таки скасував цю необхідність. Уряд має дотримуватися принципу правової визначеності та оперувати лише тими нормативними поняттями, які є закріпленими у належних правових актах", - підкреслює заступниця виконавчого директора Асоціації Українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Ганна Рожкова.
Загалом, фахівці Association UMDPL склали 5 рекомендацій і вже надіслали Уряду.
Тож про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.