Директор Biotec Group Володимир Шкляр розповів, як невідомі спалили його завод в Кодрі і ніхто нічого не встановив

Про це пишуть Українські новини.

Керівник "Біотек груп" Шкляр прийшов у Кодру з інвестиціями - розвивати бізнес. Він платив податки і давав робочі місця місцевим мешканцям. Натомість, йому спалили завод. Знищену вогнем будівлю разом із землею прибрало до рук оточення місцевих депутатів, яке продовжує хазяйнувати у себе в районі. Правоохоронці розслідування розпочали одразу після пожежі, однак жодного прогресу досі немає.

Про причини пожежі заводу "Біотек груп" у Кодрі, хто за цим може стояти та яка роль у цьому братів Євсеєнків у інтерв’ю "Українським Новинам" розповів керівник заводу Володимир Шкляр. Бізнесмен розказав, як його вижили з селища, чому цей злочин вперто не розслідують правоохоронці та що для Кодри значать Матвій та Іван Євсєнки.

У вас у селищі Кодра був завод, але згодом він згорів. Чи мають до пожежі відношення депутат Макарівської райради Матвій Євсеєнко, його брат Іван, їх партнер Андрій Євтушенко. Які у вас з ними відносини?

Не знаю. Там був такий собі Шиманович (екс-керівник відділу природоохоронних ресурсів у Макарівському районі, - ред..). Можливо до цього причетні і вони, тому що спалили завод, але ніхто так нічого і не встановив. Пожежні нічого не робили і нам прийшлося звідти поїхати. Потім вони викупили цю будівлю у пана Древаля (бізнесмена) і все.

Вони, це хто саме?

Я так розумію, що Шиманович, який (має справи) разом з Євсеєнками.

Чи звертались ви до правоохоронних органів?

Так, але місцеві всі один одного "кришують". Ми писали заяви, але там ніхто нічого не робив.

Яких збитків ви зазнали внаслідок пожежі?

Ми оцінювали, склали акт з пожежними службами. Але ніхто їх не відшкодовував.

Про яку суму йде мова?

Близько 1 млн гривень.

Як ви вважаєте, що стало причиною пожежі. Чи це був підпал?

Досі не зрозуміло, чи був це підпал чи ні. Результатів так і немає. Там згоріло майно не тільки наше, але і цього Шимановича. Однозначно не впевнений, що ця пожежа влаштована ними (Євсеєнками, - ред.), конкретних доказів я не маю. Проте, це цілком ймовірно. Хоча, можливо, просто це збіг обставин і вони скористалися цим.

Які у вас склалися відносини з Євсеєнками, їхнім оточенням?

Наскільки я знаю, то один із них вбив людину, сидів у тюрмі і звідти керував бізнесом. Вони деревообробкою займаються. Я вважаю, що вони крадуть ліс і продають його. У мене тільки загальна інформація про них.

Чому правоохоронці не реагують?

Не знаю. Кажуть, що там всі місцеві - кум, брат, сват і так далі. Хтось комусь "заносить" (хабар, - ред..). Скоріше за все, так це відбувається.

Чи перешкоджали вони вести вам бізнес?

Ну, вони конкретно - ні, особливо не заважали. Я би не сказав, що хтось заважав. Скоріше ніхто особливо не сприяв. Знаю, що полюбляли по району розпускати бридкі чутки про підприємців.

Чому після пожежі на заводі ви вирішили перевести бізнес в інше місце?

Так, я переніс. Тому що, знаєте, там як болото. В цій місцевості всі хочуть від тебе щось "відкусити", якісь підступи організовують, якісь підкилимні ігри, якісь змови, брудом обливають та вважають чужинцем. Один підприємець з Києва хотів викупити недобудований з радянських часів садочок у Кодрі. Готовий був заплатити великі кошти у бюджет за будівлю, в цій будівлі зробити виробництво з розливу солодких напоїв. Більше того, запропонував безкоштовно забезпечити жителів артезіанською водою від виробництва та надати багато робочих місць.

Але громада сказала, що їм чужинців не треба. І садочок вони відбудують самі. Пройшло вже багато років, садочок вже не підлягає відновленню... Ось вам і яскравий приклад. Тому, це не бізнес-середовище.

Чи не розглядаєте варіант з поверненням бізнесу в селище?

Ні, ні в якому разі. У мене немає жодного бажання витрачати своє здоров’я та кошти на збагачення місцевих "царьків" та задоволення їх особистих потреб.