Мій тато загинув на Майдані — донька загиблого героя розповіла незручну правду

Донька загиблого активіста Майдану у роковини загибелі батька написала зворушливий пост. Дівчина розповіла, як складно жити з цим, спілкуватися з іншими на цю тему, згадувати. 18 лютого минуло 6 років з дня, коли сім'я Ірини Дідич отримала страшну звістку з Києва.

Донька загиблого майданівця згадує той день з сильним смутком — дівчинці на той час було всього 12 років. Ірина досі пам'ятає крик своєї бабусі, яка дізналася, що її сина вбили. Дівчинка саме повернулася зі школи, робила уроки і дивилася трансляцію з Києва.

"Я була дитиною коли його вбили. Мені було 12. Того дня я повернулася зі школи додому. Робила уроки. Дивилася прямі трансляції з Майдану. Вогонь. Колеса. Крик. І гордилася своїми батьками, що вони там. А потім дізналася, що мого тата вбили. Мого тата", - написала дівчина у Facebook. Ірина Дідич

Ірина зізнається, що їй важко з ким би то не було розмовляти на цю тему. Сьогодні їй вже складно згадати його голос, усмішку, обійми. Однак інколи це вдається зробити хіба що у найглибших снах. У своєму дописі дівчина згадує відпущених у Росію беркутівців, "дегероїзацію" активістів Майдану, боротьба за заслужену соцдопомогу.

Мій тато на Майдані загинув. І так, я з цим живу. Так плачу коли про жертовність говорять. Коли беркутівців в Росію відпускають. Коли "дегероїзують". Коли б’ються за соцдопомогу. Коли вирішують хто за кого має помирати. Але ж живу. І що ви мені відповісте? Зазвичай люди мовчать. Або обіймають. (Це вже трохи краще. Але не для мене. Тільки для них.) Бо про смерть говорити незручно. Ірина Дідич