День пробудження домовика 1 квітня: як задобрити маленького сусіда

1 квітня, крім Дня сміху, відзначається свято пробудження домовика. Наші предки вірили, що на зиму ця істота, подібно багатьом тваринам, впадала в сплячку і прокидалася дуже рідко, щоб зробити необхідну роботу по дому. Зазвичай домовик спить рівно до того часу, коли весна вже остаточно вступить у свої права.

Прихід весни знаменувався днем весняного рівнодення, і до 1 квітня були дні зустрічі весни. Прийнято вважати, що саме в цей день весна приходила остаточно і безповоротно, і головний дух-хранитель вогнища домовик повинен прокинутися, щоб навести порядок у домі.

Зазвичай, коли людина спить, а потім прокидається через гучний будильник, часто буває незадоволена цим. Так само погано себе почуває і наш маленький сусід. Після довгої сплячки він прокидається і відразу починає пустувати, вередувати і хуліганити. То залишки борошна з мішків висипле, то гриви коням заплутає, корів перелякає, білизну перебруднить.

Наші далекі предки намагалися в момент пробудження задобрити незадоволеного домовика кашею, молоком та хлібом. Проте в цей день він також хотів веселих видовищ – його обов'язково потрібно було розсмішити.

Так, люди влаштовували 1 квітня повсюдні гуляння, жартували, голосно сміялися й розігрували один одного весь день. До того ж, щоб було веселіше домовику, так і всім оточуючим, мешканці будинку одягали одяг навиворіт, подібно самому духу, який, як відомо, одягає свого хутряного жупана швами назовні.

На ногах повинні були неодмінно одягнені різні шкарпетки або взуття, а в розмові всі намагалися обдурити один одного або пожартувати, щоб господар-батюшка домовик забув, що він нещодавно прокинувся. З цього приводу існували різні приповідки: «Якщо першого квітня не збрешеш — коли ще годинку знайдеш?».

Згодом про зустріч весни та звичаї, пов'язані з пробудженням домовика першого квітня забули. Однак традиція жартувати, розігрувати і обманювати в цей день залишилася.