Українські посібники "хімічного" фронту Кремля

Хімічна галузь Росії — це потужний геополітичний важіль впливу на різні країни за рахунок дешевого газу, що використовується у виробництві мінеральних добрив.

З цієї причини Україна через більш високі ціни на "блакитне паливо" знаходиться в заручниках Росії. Про це пише журналіст Тарас Жовтенко, передає Korrespondent.

У минулому році Україна імпортувала російських добрив на 2 мільярди доларів. Це майже третина (!) витрат України, запланованих у державному бюджеті на оборону в 2019 році.

Компанії, що експортують в Україну мінеральні добрива, на особливому рахунку у Путіна. Це один з найбільш прибуткових бізнесів, саме тому Росія навіть підключила своїх лобістів, щоб Європарламент прийняв закон кадмію, звичайно ж на користь російських виробників добрив.

Ви пам'ятаєте минулий тиждень? Як було введено воєнний стан у прикордонних областях? А помітили, що сталося через кілька днів? Український суд раптово скасовує антидемпінгові мита на мінеральні добрива російського виробництва. Ми закрили кордони, але відкрили ворота для хімії, яку (увага!) на митниці насправді ніхто не перевіряє.

Дуже шкода, що ЗМІ ця подія не викликала жодної резонансу. А даремно! Тому що наслідки цього видно неозброєним поглядом.

На вихідних у мене була розмова зі своїм хорошим знайомим, ім'я якого я, на жаль, не можу зараз назвати. Він є співробітником одного з найбільших імпортерів російських добрив в Україну - фірми "Агроимпорт".

У зв'язку з подіями минулого тижня він більше не міг мовчати. Мита чи ні, є заборона на ввезення чи ні - ніщо не перешкода. Як ввозив російські добрива, так і ввозить. Цьому сильно сприяє корупція на залізниці. А далі відбувається "хімія"!

Дешеві російські добрива мішаються з українськими і бінго — собівартість одиниці продукції вже дозволяє отримувати гарний прибуток і опустити за ціною конкурентів.

В залежності від марки добрива ціна імпортера в порту може бути на 300-1000 грн дешевше, ніж у заводу виробника. Таким чином компанія не тільки наповнює наш ринок продукцією неперевіреного змісту, так ще й займається відкритим демпінгом.

Такий демпінг б'є не тільки по іншим трейдерам, але і самим виробникам, адже інші трейдери тоді також намагаються збити у них ціну. Для виробника це значить працювати у збиток. Каскад наслідків можна продовжувати нескінченно.

Знову ж таки за інформацією мого знайомого, відбувається домішування добрива російського заводу "Доробуш". Простий онлайн-пошук показує, що це підприємство входить до групи компаній Акрон, якою володіє В'ячеслав Кантор, який вважається близьким другом Володимира Путіна.

Отже, за підсумками минулого тижня ми маємо наступну картину – в країні вводиться воєнний стан у прикордонних областях, але в той же час через свої пішаки відкривається запасний вхід для "друзів" Путіна: вже для зброї економічного підпорядкування чи, може, навіть хімічного.

Бачать наші політики ті можливості, які очевидні для нашого "північного брата"? Військове протистояння - це надто витратно як матеріально, так і репутації. Набагато легше встановити контроль над стратигічними для кожної країни хімічною та аграрною галуззю. Через ці галузі легше всього зробити диверсію, яка торкнеться кожного жителя України, навіть у далеких від східного кордону областях.

Через 4 роки протистояння Україна нарешті наважилася оголосити воєнний стан. Аналогічне слід запровадити і проти російського імпорту і зістрибнути з "економічної голки" Кремля!

Нагадаємо, Путін пояснив, чому ігнорує дзвінки Порошенко.

Як повідомляв портал "Знай.uа", днями в Словаччині вибухнув скандал з російським дипломатом, якого вислали з країни за підозрою в шпигунстві на користь Кремля.

Також "Знай.uа" писав, у Путіна прокоментували призупинення з боку США порядку зобов'язань за Договором про ліквідацію ракет середньої і малої дальності.