У неділю, 30 вересня, православні віруючі відзначають велике церковне свято - День Віри, Надії і Любові. В цей день згадують святу Софію і її трьох дочок. Наші пращури прозвали свято «бабиними іменинами». День Віри, Надії і Любові присвячено зміцненню сили духу і мужності.
День Віри, Надії і Любові 2018: історія свята
Згідно з переказами, вдова Софія жила з трьома дочками в Римі під час правління імператора Адріана. Вірі було 12 років, Надії 10, а Любові – 9. Коли правитель дізнався про християнську родину, він наказав одній з язичниць переконати їх, щоб вони відреклися від своєї віри. Але Софія та її доньки були непохитні – ніякі вмовляння не змогли змусити їх повірити в інших богів. Тоді Адріан наказав їм принести жертву божествам, але його воля теж була відкинута.
Розгніваний імператор розлучив мати з доньками і піддав сестер тортурам, а Софія повинна була дивитися на це своїми очима. Віру, Надію і Любов не змогли зломити навіть найжорстокіші тортури. Вони померли тільки після того, як їх обезголовили. Мати поховала понівечені тіла доньок і два дні залишалася у їх могили, де померла від горя на третій день. За душевні муки за Ісуса Христа православна церква зарахувала їх до лику святих мучениць.
День Віри, Надії і Любові 2018: традиції свята
Зміни в правилах обміну валюти: заначка може перетворитися на розчарування
Пенсіонери ВПО можуть отримати солідну надбавку: що для цього потрібно
Пенсіонерам "навісять" новий фінансовий тягар: ніяких пільг не чекайте
Мобілізацію урівняли для всіх: українцям оголосили вердикт щодо економічного бронювання
Традиційно в цей день на Київській Русі святкувало іменини багато дівчат і жінки, адже ці чотири імені були найбільш популярні на той час. Тому наші предки на честь цього і вигадали велике свято — Вселенські бабські іменини, з якими вітали всіх жінок. Іменини зазвичай святкувалися три дні, прославляючи материнську мудрість і жіночі чесноти — віру, надію і любов.
Також у свято у жінок було прийнято голосно плакати, щоб позбавити себе і свої сім'ї від смутку, печалі та біди. Варто відзначити, що з одного боку, вони плакали по святій Софії, яка втратила трьох доньок, але з іншого – в цьому обряді був і свій тонкий розрахунок.
У свою чергу заміжні жінки в цей день купували в храмі три свічки. Дві з них відразу ж ставили перед іконою Господа, а останню з настанням півночі вставляли в каравай, який стояв на столі, і читали 40 разів без зупинки бажані слова про спокій у родині. Вранці цим короваєм жінка годувала всю сім'ю.