Звістка про смерть легендарного радянського актор Леоніда Бронєвого потрясла його колег як по знімальним майданчикам, так і з відомих театральних постановок. Адже знали його далеко за межами колишнього СРСР і свого часу навіть нагородили орденом "За заслуги" та численними державними преміями.
Уродженець столиці, він з'явився на світ 17 грудня 1928 року, у єврейській родині. Батька в 1936 році репресували як "троцькіста", тому мати завбачливо переписала сина у документах: із "Соломоновича" на "Сергійовича". Але це не допомогло, і вже зовсім скоро родину відправили у заслання до Кіровської області, дозволивши повернутися до Києва тільки у 1941 році.
Починається війна, школяру Леоніду доводиться працювати, аби вижити: секретарем-машиністом та у пошивному цеху лялькового театру. Вже за 9 років він закінчує Ташкентський театрально-художній інститут імені А. Н. Островського (нині Державний інститут мистецтв Узбекистану) і влаштовується на радіо, а потім і до Магнітогорського драматичного театру імені А. С. Пушкіна. Ролей там йому не давали, доводилося бути постійно на лаві запасних.
Майже по 7 грн за кіловат: українцям назвали дату зростання тарифу на світло
Перерахунок тарифів на комуналку з 1 січня: які платіжки зміняться
Відключення світла за борги: через яку суму можна залишитися у темряві
Нові правила розшуку ухилянтів: кого знайдуть за лічені дні
Тому кар'єру актора вирішив продовжити в Оренбурзькому обласному драматичному театрі імені М. Горького, а у 1955 році – у Грозненському російському драматичному театрі імені М. Ю. Лермонтова. На той час він уже був одружений із москвичкою Валентиною Бліновою, яка народила йому доньку.
Потім його запрошує спробувати себе у Воронезькому театрі драми імені А. В. Кольцова його директор Гурський. Та після смерті дружини Бронєвий вирішує перебратися до Москви, в її квартиру. Починаються невдачі в роботі, проби зриваються, грошей постійно не вистачає. Іноді заробляти доводилося навіть граючи у доміно.
В кіно він з'являється тільки у 1964 році. Зірковий час настає після виконання ролі Генріха Мюллера в радянському багатосерійному телефільмі "Сімнадцять миттєвостей весни". Специфічний образ шефа гестапо із почуттям гумору, але старого вояки і небезпечного противника добре запам'ятався глядачам і став його візитною карткою.
Так само пізніше трапилося із іншим персонажем – Доктором із "Формули любові" – людини, яка вчить краще придивлятися до несподіваних подій у житті.
Вперше про проблеми зі здоров'ям друзі Бронєвого заговорили у вересні 2012 року. Тоді під час гастролей театру у Києві 83-річний актор потрапив у реанімацію з гострим інфарктом міокарда, йому зробили операцію. Вже більше, ніж за рік, він повертається на сцену. Остання п'єса за участю актора - "Вишневий сад" А. П. Чехова, у травні 2014 року.
Дивіться: помер легендарний актор Леонід Бронєвой