Групі антропологів з університетів товариства Макса Планка вдалося довести однакове ставлення людей і шимпанзе до покарання винних. Для цього людським дітям і дорослим шимпанзе показували сценки, в яких "добрий" і "поганий" персонаж почергово піддавалися "побиттю". У випадку з мавпами, це ролі виконували співробітники зоопарку, один з яких давав, а інший забирав їжу у тварин. З'ясувалося, що побиття "доброго" персонажа викликає обурення у дітей та мавп, а покарання "поганого" викликає схвалення. Як повідомляє сайт Головне, оцінювати події з точки зору інтересів колективу виявилися здатні діти віком старше 6 років.
Виживання спільноти залежить від здатності його членів до кооперації; у багатьох групах кооперація заохочується, а відмова від неї карається. Покарання характерно не тільки для людей: попереднє дослідження показало, що макаки-резуси карають членів свого співтовариства за брехню. Коли людина або інша тварина піддається покаранню, свідки змушені спостерігати страждання родича. У нормі таке видовище викликає емпатію (співпереживання) і прагнення захистити, допомогти і розрадити.
Щоб спільнота заохочувала покарання, повинен існувати психологічний механізм, що дозволяє відокремлювати нормальну реакцію емпатії від бажання покарати винного; така реакція називається "альтруїстичним покаранням". Експерименти німецьких вчених показали, що до такого поділу діти стають здатні у віці близько шести років; до такого ж поділу здатні і дорослі шимпанзе. Результати дослідження проливають світло на еволюційне походження відмінності реакцій на страждання безневинного і страждання винного; по всій видимості, альтруїстичне покарання або існувало ще у спільного предка людей і шимпанзе, що жив 7 мільйонів років тому, або розвинулося у людей і шимпанзе пізніше і незалежно.
Раніше портал "Знай.ua" повідомляв про незвичайну мушлю