Найдавніші рибальські гачки були знайдені японськими археологами у вапняковій печері в архіпелазі Рюкю. Знахідки датуються проміжком від 22380 до 22770 років тому. Найбільш ранні останки людей у цій місцевості сягають віку 35 тисяч років. Як повідомляють російські ЗМІ, обидва гачка були виготовлені з раковин, а один з них не був до кінця дороблений.
Крім риболовних гачків, вчені знайшли в Сакитарі фрагменти людських скелетів, скребки і намиста з раковин, точильний камінь, кварцові відщепи і залишки їжі: дикого кабана (Sus scrofa), копалин сімейства парнокопитних оленевых (Cervidae), а також численних прісноводних крабів Eriocheir japonica і равликів Semisulcospira libertina. На думку вчених, такий характер харчування вказує на сезонне використання печери, пов'язане з життєвим циклом і міграціями водяних безхребетних.
Адаптація до морського оточення і міграція на океанські острови близько 50 тисяч років тому стали важливим кроком до розселення людства по всьому світу. Тим не менш, про розвиток морських технологій в давнину відомо вкрай мало. Переконливі підтвердження повторних морських плавань і рибальства в пізньому плейстоцені досі вдалося виявити лише на острові Нова Ірландія на схід від Нової Гвінеї і в Східному Тиморі.
Раніше портал "Знай.ua" повідомляв про виявлення найдавнішої форми життя