Швидкорослий бур'ян ситник розлогий підходить для виробництва екологічно чистої упаковки.

Про це повідомляє epochtimes.com.ua.

Новаторське рішення запропонував Дон Кванинг, випускник Академії дизайну в Ейндховені. Отриманий матеріал здатний замінити картон, пінопласт та інші неткані матеріали.

«Биоупаковка, створена з ситника розлогого, безпечна і легко утилізується. Я відділив м'якоть від волокон: з волокон ситника можна робити папір, гофрований картон, мотузки, неткані матеріали і текстиль, а м'якоть використовувати в якості спіненого матеріалу», — заявив Дон Кванинг.

Популярні новини зараз

3 хвилини – правда чи міф? За скільки ракета "Циркон" може дістатися українських міст

Погода несе божевільну спеку: прогноз на найближчі дні

Українцям готують тарифний удар після опалювального сезону

Нова смертельна хвороба набирає обертів - "корона" допомогла їй обійти імунітет

Показати ще

Матеріал з м'якоті ситника нагадує пінопласт з тонких ниток. Він легкий, ударостійкий, володіє ізоляційними властивостями і не вимагає сполучних добавок. Спресована рослинна м'якоть служить також для виготовлення упаковок— це легкий листовий матеріал.

Кванинг уточнив, що з одного і того ж матеріалу можна виробляти різні речі.

Ситник розлогий — бур'ян, що швидко зростає. Щорічно державне лісове господарство Нідерландів збирає тисячі кілограмів рослин і використовує їх в якості сировини для виробництва біогазу. Крім того, волокна болотного бур'яну покращують родючість сільськогосподарських грунтів з великим вмістом піску.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що на Землі як мінімум два мільярди людей не мають доступу до запасів питної води, і вона стає ще більшим дефіцитом, ніж раніше. Припускають, що до 2050 року ця кількість може зрости до 50%.Цікаво, що основні запаси прісної води застосовують у сільському господарстві, наприклад, для зрошення полів, розведення худоби, риби і водних рослин. Останні кілька десятків почали забирати значно менше рідини з річок, озер і підземних джерел, але це не допомагає.

Як повідомляв портал "Знай.uа", канадські вчені з'ясували, що опріснювальні заводи по всій земній кулі виробляють більше токсичних відходів, ніж прісної води.

"Знай.uа" писав, що до 2100 року можуть бути частково затоплені 34 українських міста.