Усьому свій час: як багатозадачність вбиває нашу здатність мислити

Багатозадачність здається відмінним способом зробити багато справ за раз. Але дослідження показують, що наш мозок справляється з кількома завданнями не так вже добре, а звичка заглядати в Facebook або відповідати на повідомлення у час роботи може знизити продуктивність на цілих 40%.

Чому багатозадачність - не привід для гордості

Людина навчилася майстерно жонглювати справами завдяки розвиненим виконавчим функціям - високорівневим процесам, які дозволяють нам ставити цілі, планувати поточні дії і вибірково приділяти увагу потрібним стимулам. Через велику кількысть і доступнысть інформаційних технологій в XXI столітті багатозадачність стала звичною.

На початку 2000-х психологи Джошуа Рубінштейн, Джеффрі Еванс і Девід Мейер встановили, що процес виконавчого контролю складається з двох етапів: перший відомий як зсув мети (рішення зробити одну річ замість іншої), другий — як активація ролі (перенастроювання правил для виконання нової задачі).

У ході експериментів Рубінштейн, Еванс і Мейєр виміряли кількість втраченого часу при неодноразовому перемиканні між двома завданнями різної складності і новизни. Виявилося, що при багатозадачності учасники завжди втрачали час, і чим складніше і були незвичайні завдання, тим більше часу витрачалося марно.

Прихована загроза багатозадачності

У дослідженні 2009 року професор Стенфордського університету Кліффорд Насс виявив, що люди, які вважали себе ефективними суперзадачниками, в тестах погано справлялися з відділенням інформації від несуттєвої. Також вони відчували більше труднощів при переході від одного завдання до іншого, показали гіршу інтелектуальну ефективність і пам'ять.

Хоча досліджень на цю тему все ще недостатньо, професор Насс не вважає збиток від многозадочності постійним.

За словами професора Насса, продуктивній людині слід обмежитися лише двома завданнями, якими вона могла б маніпулювати у час роботи. Але це не значить, що на них можна відволікатися у будь-який час. Хорошою альтернативою він називає "правило 20 хвилин": замість того, щоб постійно перемикатися з одного завдання на інше, постарайтеся повністю присвятити свою увагу одній справі протягом 20 хвилин, а вже потім переходьте до наступної.

Іншою популярною технікою є метод Помідора, запропонований італійським студентом Франческо Черилло наприкінці 1980-х. Він передбачає поділ завдань на 25-хвилинні періоди, між якими людина може робити короткі ( 3−5 хвилин) і довгі ( 15−30 хвилин) перерви.

Нагадаємо, раніше наголошувалося, що дослідниками космосу було знайдено найбільш віддалене від Сонця тіло в Сонячній системі.

Як повідомляв портал "Знай.uа": Нострадамус передбачив, що 2019 рік покладе початок багатьом конфліктам і катаклізмам.

Також "Знай.uа" писав, що глобальне потепління може відкинути розвиток Землі на мільйони років назад.