Поминальні дні в Україні: дата, історія, прикмети і що не можна нести на кладовище

Традиційно, після Великодня православні віруючі відзначають Радоницю. Цей день ще називають Проводами і відзначають у неділю, понеділок або вівторок Фоміної тижня. Розповідаємо про традиції і заборони свята.

Радоница 2019: дата святкування

Великодній тиждень починається з Великого Воскресіння і триватиме до першої неділю після Пасхи – Фоминої неділі. Після цього, у вівторок, відзначають Радоницю або, як її ще називають, Червону гірку. Саме в цей день існує традиція згадувати померлих і їздити на кладовищі.

У народі відповідний день має назву Проводи, Поминки. Також є регіональні назви – Гробки, Могилки, Радовниця або Радоница, Червона гірка, Діди та інші.

Багато хто цікавиться, навіщо потрібне це свято? Все просто: так звані поминальні дні покликані нагадувати і віруючим, і атеїстам про предків і померлих родичів.

Завершальним днем ​​поминального тижня є свято Радоница, яке відзначають на дев'ятий день після Великодня. У 2019 він випадає на 7 травня. За повір'ям, саме до дев'ятого дня після смерті душі знаходяться на землі, тому важливо згадати про них в цей період, але не пізніше настання Радониці.

Радоница 2019: історія свята

За часів СРСР на Великдень було прийнято їздити на кладовища. А все тому, що уряд забороняв церкву. Ось людям нічого не залишалося, як долучатися до релігії і святкувати головне православне торжество на кладовищах. Однак поминання померлих в Великдень, згідно з церковними канонами, заборонено, це суперечить духу свята – радості з нагоди Воскресіння Христа.

При цьому, за народними віруваннями, саме в Великодній тиждень душі померлих спускаються на землю і навіть спілкуються з живими, відвідують родичів і знайомих, щоб разом порадіти весняному торжества.

Згідно древнім писанням, Радоницю відзначали ще в дохристиянські часи – тоді це свято носило назву Могилки, Радаваніца або Трізнамя.

Згідно з дослідженнями, саме слово "радониця" походить від слів "рід" і "радість". Отже, в церковному розумінні, свято після Пасхального тижня, як би зобов'язує рідних не сумувати через смерть, а радуватися потраплянню людини в Рай, її переродженню в інше життя.

Радоница: що потрібно робити

Другий за рахунком тиждень після Великодня присвячується всім померлим, багато ритуалів і традиції слов'ян пов'язані саме з поминками. У цей час прийнято ходити до церкви, на цвинтарі, ставити свічки і молитися за упокій душ покійних.

Як і на більшість православних свят, протягом Світлого тижня слід відвідувати храми і божественні літургії. У народі вірять, що Радоница – це час, коли померлі повертаються на землю і святкують разом з нами Воскресіння Христа.

У день Радониці в церквах проводять першу заупокійну літургію після Великого Воскресіння, під час якої можна замовити поминання померлих людей. Для цього потрібно написати їхні імена на спеціальному бланку в храмі і замовити просфору за упокій їх душ.

Крім того, на церковну службу обов'язково потрібно йти натщесерце, тобто заборонено їсти і пити. Якщо ви порушили це правило, то просто візьміть просфору з собою і з'їжте її на наступний ранок, заздалегідь помолившись.

Згідно з церковними канонами, після дня Пасхи і до Радониці заборонено відвідувати кладовища. Це пов'язано з тим, що всесь Світлий тиждень люди святкують воскресіння Ісуса Христа. А перший день, коли ви можете їхати на могилки – це Радоница. Також в цей день можна замовити панахиду за покійними.

Згідно з народними звичаями, Проводи в різних регіонах і навіть окремих селах України випадають в різні числа Пасхального тижня.

Чому на Радоницю прийнято відвідувати кладовище?

Коріннями це свято йде в дохристиянські часи. На території сучасної Європи жили племена, які вірили в загробне життя. І відповідно до їхніх вірувань, з царства мертвих в царство живих можна було повернутися тільки в певні дні. Цей обряд називався Тризна. Люди підносили покійним вино, виливаючи його на землю заради здобуття прихильності мертвих. І навіть незважаючи на те, що церква багато століть намагалася викорінити язичницькі ритуали, більша частина обрядів збереглася і сьогодні. Традиція шанувати своїх предків проникла в життя людини у всіх православних церквах, включаючи й українську.

Радоница 2019: що не можна робити

Як і на більшість інших православних урочистостей, існує ряд заборон, які категорично не можна порушувати. Розповідаємо про них:

Вважається, що прибирати могили, фарбувати огорожі потрібно заздалегідь, не в день святкування Радониці. Для цього існують гробки. У різних регіонах України гробки можуть припадати на різні дні. Найчастіше через робочий графік і зайнятість людей, гробки проводяться на наступні вихідні дні після Пасхи, тобто вже 4 і 5 травня. А ось 7 травня, на Радоницю, варто просто принести квіти, помолитися і залишити в храмі свічку.

Вважається, що на Радоницю не можна займатися важкою працею, вся увага повинна бути приділена покійним – спогадами і думками про них. Тому працювати, прибирати, копати і саджати, прати, в'язати, мити вікна і робити щось по дому – заборонено. Також на поминальний тиждень не можна причащатися, одружуватися і виходити заміж.

Також вважається, що протягом всього поминального тижня заборонено називати померлих небіжчиками. Вважається, що вони все чують, тому краще говорити "родичі" або "близькі".

На кладовищі категорично заборонено розпивати алкоголь, курити і лихословити. Таким чином ви проявите неповагу до покійним. Ще одна важлива заборона – з кладовища категорично не можна нічого виносити. Більш того, після відвідування могили потрібно ретельно вимити руки.

А ось якщо ви знайдете у дворі вінок або квіти з кладовища, землю або розсипану сіль, потрібно все це вимести до найближчого перехрестя.

Вважається, що маленьким дітям і вагітним жінкам краще зовсім не ходити на цвинтар. Краще замість цього піти в храм.

Радоница 2019: головні прикмети

Як і більшість інших свят, Радоница пов'язана з різними прикметами. Багато з них вже давно забулися, проте деякі збереглися і до наших днів. Так, наприклад, в Радоницю було прийнято особливо ретельно стежити за погодою, особливо, якщо йшов дощ. Дівчата вірили, що якщо вмиватися краплями дощу, то це подарує їм красу і здоров'я на довгі роки. А ось селяни вірили, що дощ знаменує багатий урожай. Також доброю прикметою вважалося, якщо на Радоницю встановлювалася хороша погода. Наші предки вірили, що тепло посилають їм покійні рідні, бажаючи всього найкращого.

Сьогодні багато обрядів і прикмети забулися. Однак пам'ятайте, що головне не дотримуватися стародавніх правил, церковних канонів і тому подібного. А не забувати про своїх рідних і своє походження. У цей день слід просто прийти на цвинтар, де поховані родичі або просто близькі люди, згадати все хороше, пов'язане з цією людиною, і помолитися за покійного.