Закон про освіту останнім часом перетворився всього лише на засіб маніпуляцій для Угорщини, котра хоче внести в документ вигідні для себе зміни.
Таку думку у своєму Twitter висловив заступник міністра закордонних справ Василь Боднар. Дипломат вважає черговою провокацією відкладення реалізації змін до 2023 року, як того вимагає угорська сторона. Крім того, Україна давно затвердила всі ключові положення та навіть обговорила їх вдосконалення згідно вимог Венеціанської комісії:
”Шкода, що бажання заробити голоси на виборах перемагає здорову логіку двосторонніх відносин. Тим часом, в обхід санкцій ЄС і НАТО, угорське Міноборони співпрацює з Росією у військово-технічній сфері, прикладом чому є контракти на ремонт і придбання військових гелікоптерів ”, - написав Бондар.
"Бусифікацію" обіцяють викорінити: ТЦК застосують новий підхід до мобілізації
Пенсіонерам "навісять" новий фінансовий тягар: ніяких пільг не чекайте
Мобілізацію урівняли для всіх: українцям оголосили вердикт щодо економічного бронювання
Пенсіонери також отримають свою "тисячу" на карту: кому адресовано надбавку
Як відомо, український уряд найближчим часом повинен ухвалити правки до закону про освіту, в протилежному випадку права національних меншин будуть порушені. Зокрема на навчання рідною мовою, як у статті 7.
Саме вона спричинила хвилю критики з боку Будапешта, Бухареста, Варшави. В ній йдеться про те, що діти родин нацменшин можуть навчатися рідною мовою тільки у початковій школі, а починаючи з 5 класу – предмети переводяться на українську мову викладання.
Кабмін погодився піти на деякі поступки – продовжити перехідний період для запровадження "мовної" статті закону "Про освіту" для національних меншин. Угорську сторону спочатку це нібито задовольняло, аде діалог на рівні міністерств так і не відбувся. Очільник МЗС України Павло Клімкін назвав такий вчинок "метаморфозами": мовляв, угорці спочатку ставлять умови, а потім самі не йдуть на контакт.
Дивіться: Проблему Закарпаття Угорщина переносить на всю Україну, - думка