Влада намагається прив'язати до корупції в НАЗК опозицію, оскільки у неї не залишилося інших способів підвищити власні рейтинги і знизити рейтинги конкурентів. Про це написала політолог Олена Дяченко на своїй сторінці в «Фейсбуці». На її думку, загроза невиходу до другого туру провладного кандидата в президенти змусила владу доручити вибори 2019 роки не губернаторам і не ЦВК, а Генпрокуратурі.

«Смішно спостерігати, в якому поспіху влада легітимізує прослуховування кабінету Холодницького. СБУ і НАБУ про всяк випадок заявили, що це не вони. Ю. Луценко заявив, що була санкція суду і що Холодницький не звертався в ГПУ щодо незаконності прослуховування... Поки так негарно і навіть комічно для влади все розгортається, було вирішено звинуватити у всьому попередників. За логікою влади, якщо до чергового провалу Генпрокуратури, - в даному випадку до корупції НАЗК прив'язати Оппоблок, - то провал можна вважати задекорувати», - написала Дьяченко.

Вона нагадала, що в НАЗК 3 члени - від «Народного фронту», 2 - від БПП. «Тобто делеговані коаліцією члени НАЗК - зрадники, виходить? А всі судді, які ризикнули приймати рішення не на користь влади, за її легендою контролюються теж опозицією?», - прокоментувала політолог.

«Колишні справи проти опозиції розсипалися, але допустити її перемогу на виборах не можна. Тому влада скотилася до повного абсурду: у власній корупції вона звинувачує Бойка, Льовочкіна, Кернеса, Новинського, Добкіна і ін.», - пояснила Дьяченко.

«Парадокс у тому, що рейтинги опозиції все одно продовжують рости, знижуючи шанси провладного кандидата в президенти вийти до другого туру. Ця загроза, схоже, змусила владу прийняти нестандартне управлінське рішення - вибори 2019 року. Напевне сказати не губернаторам і не ЦВК, а Генпрокуратурі. Інші способи комунікацій із суспільством, бізнесом і опонентами просто вже вичерпані і крім як відкривати кримінальні справи - по-іншому змусити з собою рахуватися ця влада вже не може», - написала вона у своєму блозі.

На думку політолога, необхідністю тиску на опонентів пояснюється і небажання ГПУ віддавати повноваження слідства Бюро Розслідувань, і небажання влади створювати Антикорупційний суд.