Голова Спілки «Розумні електромережі України» Олександр Візір заявив, що через складність теми впровадження стимулюючого регулювання в країні, навколо неї створюється та поширюється багато міфів на меті яких, дискредитація реформи.

Олександр Візір розповів про 5 основних міфів стосовно стимулюючого регулювання для енергорозподільчих компаній.

Візір заявив, що поширюється міф про те, що оператори системи розподілу (ОСР) ніколи не інвестували в розвиток мереж і зараз не будуть.

Візір говорить, що ОСР не інвестували достатньо в розвиток мереж через тарифоутворення для обленерго «Витрати+», яке передбачало компенсацію витрат на ремонти мереж, але не давало стимулів для інвестицій в розбудову та оновлення інфраструктури. Крім того механізму залучення великих банківських запозичень також не було та і не існує на сьогоднішній день.

«Стимулююче регулювання якраз дає ОСР стимули інвестувати в своє майно більше. Прибуток ОСРа залежить від об’ємів коштів інвестованих у власні активи. Що більше компанія інвестує – то більше вона отримає прибутку, який зможе реінвестувати знову таки в оновлення мереж. Просто пряма залежність. Прийнята методика стимулюючого регулювання в серпні 2020 року - не ідеальна, про що я неодноразово говорив, але на відміну від «Витрати+», створює умови для інвестицій», - пише Олександр Візір.

Популярні новини зараз

"Найстрашніше, що це початок": відома астрологиня попередила українців про небезпеку

Пенсіонери ВПО можуть отримати солідну надбавку: що для цього потрібно

"Бусифікацію" обіцяють викорінити: ТЦК застосують новий підхід до мобілізації

Штрафи за дрова: українцям підказали, як уникнути покарання за деревину на своєму подвір'ї

Показати ще

Другим міфом Візір назвав переконання, що стимулююче регулювання в Україні зразка 2020 року – це європейська практика, що дозволить швидко оновити мережі. На думку експерта, український RAB-тариф значно відрізняється від світових практик: «Наприклад, поділ на «нову» та «стару» регуляторні бази активів не є загальною практикою. Чому? Бо це робить практично неможливим коректний облік активів. Що вважати «старим» активом, а що «новим»? Як забезпечити перетікання активів із старої бази в нову? Є цілком логічна пересторога, що на фоні цих питань будуть виникати спекуляції і ручне управління з боку Регулятора».

Також голова Спілки операторів системи розподілу розвінчав міф про завищену вартість обленерго при переоцінці. Експерт переконує, що сучасна оцінка майна для цілей стимулюючого регулювання здійснювалося за методикою, яка була затверджена Фондом державного майна України. До її розробки залучалися і Регулятор (НКРЕКП), і недержавні експерти.

Енергоексперт пояснив, що ставки повернення інвестицій в розмірі 1% на стару базу активів та 15% на нову базу – не ефективні для залучення інвестицій, що було визнано Регулятором. На заміну Регулятор запропонував встановлення ставки доходності на рівні 3% на стару РБА та 16,74% на нову. За словами Візіра, встановлені параметри досі є предметом експертної дискусії враховуючи бажання ввести для ОСРів нові показники ефективності.

Візір також відповів на звинувачення, що ОСР вимагають встановлення норми доходності на стару базу на рівні 6-8-10%, що зібрати зі споживачів ще більше коштів. Він заявив, що ОСР не наполягають на збільшенні ставки доходності до 8-10%.

«Встановлення ставки 6% - не вимогу ОСР, а рекомендація Національної Ради Реформ, що розраховує таким чином знизити вартість приєднання до електромереж. Адже за рахунок збільшення ставки планується посилення резерву потужності обладнання за рахунок ОСР і відміна плати за приєднану потужність для клієнта. Що в результаті? Більш вигідні умови приєднання до мереж, зростання в рейтингу Doing Business за рахунок пункту Getting Electricity», - переконує Олександр Візір.

Нагадаємо, раніше Олег Козачук, голова Хмельницькобленерго заявив, що від RAB-тарифів виграє і споживач, і енергетики.