Квоти на сірчану кислоту призвели до монополізації ринку, - Ляпіна

Про це заявила ексголова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна.

«Треба відмовлятися від цього квотного принципу, тому що власне тут захист національного виробника іде національному виробнику не на користь. І іншому, не сірчаної кислоти, а всього іншого, зокрема металургам, зокрема іншим галузям. Тому від цього квотування, яке було введено, треба відмовлятися або його суттєво змінювати», - сказала Ляпіна.

Вона також наголосила, що запровадження квот призвело до монополізації ринку, а ціна на ресурс суттєво зросла, внаслідок чого споживачі, зокрема, металургійні підприємства, змушені платити значно більше.

«Набагато більше, абсолютно. Ми так і прогнозувати, що так воно станеться. Сталася монополізація», - підсумувала Ляпіна.

Нагадаємо, з 1 вересня 2018 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі Мінекономрозвитку ввела квоти на поставки сірчаної кислоти. Офіційною причиною став нібито захист вітчизняного виробника. В результаті введення обмежень ціни на сірчану кислоту без об'єктивних передумов виросли майже в два рази, відбулася монополізація ринку. Це, в свою чергу, призвело до того, що підприємства-споживачі опинилися в заручниках у окремих посередників. Ті зривають поставки, диктують економічно необґрунтовані умови, однак вибору немає - купити сірчану кислоту через квоти на імпорт можна тільки у обмеженого кола постачальників, якими, як правило, є приватні компанії, а не державні підприємства, які цю сірчану кислоту виробляють.

Експерти та представники профільних асоціацій наполягають на необхідності негайного скасування обмежень на імпорт сірчаної кислоти і олеума для нівелювання ризиків недостатнього забезпечення підприємств-споживачів критично важливою для них сировиною, а також створення умов для руйнування корупційних схем, які на тлі введення квот були збудовані навколо державних підприємств-виробників сірчаної кислоти.