Прем'єр на гачку: НАБУ могло півтора роки записувати розмови Сергія Корецького

Ще у 2023 році, коли він очолював «Укрнафту», детективи отримали дозвіл на його прослуховування. Чинний глава уряду фігурує щонайменше у двох справах щодо закупівель компанії у 2023-2024 роках, однак обвинувачень йому досі не висунули.

Про це йдеться у статті на сайті «Коментарі».

"Схоже, на нас чекає ще один серіал від продюсерів з НАБУ/САП, не гірший за Мідас або Карфаген. Антикорупційні органи тримають паузу, проте матеріали судових справ із державного реєстру судових рішень вказують на те, що головною дійовою особою на цей раз може стати прем'єр-міністр України Сергій Корецький", - пише автор статті.

Негласні слідчі дії суд санкціонував у першому з проваджень. Детективам дозволили встановити засоби технічного контролю не лише в робочому кабінеті Корецького в «Укрнафті», а й в офісах інших компаній та в автомобілях, якими він користувався. Формально дозвіл був короткостроковим, але автор вважає, що на цьому все не закінчилося, йдеться у матеріалі.

Наголошується, що "вести” Корецького почали ще з липня 2023 року. Строк дії ухвали був встановлений до 10.09.2023, але, судячи з практики розслідування подібних корупційних справ, прослуховування могло тривати 18 місяців, тобто до січня 2025.

"А це означає, НАБУ тримає в себе і плівки Корецького", - зазначає автор матеріалу на «Коментарях».

Резонанс від таких записів, на думку автора, залежатиме від того, з ким прем'єр спілкувався.

"Враховуючи його тісний зв'язок з Ростиславом Шурмою та Олексієм Чернишовим, ці плівки можуть бути не менш скандальними, ніж плівки Міндіча", - переконаний автор.

Іронія ситуації в тому, що нещодавно сам Корецький публічно оцінював чужі записи. Коментуючи журналістам плівки з операції «Карфаген», він зізнався, що слухати їх було бридко, нагадує автор. Крім того, у статті ставлять під сумнів і самостійність кар'єри Корецького в державному секторі.

"Корецький може виявитися такою ж креатурою Офісу Президента часів Єрмака, як і Чернишов, який очолив НАК Нафтогаз України в листопаді 2022, менш ніж за тиждень до зміни керівництва в Укрнафті та Укртатнафті", - пише автор.

Перша справа стосується закупівлі труб у компанії «Інтерпайп Україна». За версією НАБУ, у травні 2023 року «Укрнафта» терміново і без тендеру придбала близько 1800 тонн трубної продукції. Ціни на неї могли бути завищені майже в 1,5-2 рази.

Директор із закупівель «Укрнафти» Білянський у своїх показаннях стверджував, що лише виконував доручення керівника. За його словами, саме Корецький вимагав підписати договір якомога швидше. Втім, детективи, спираючись на дані НСРД, мають власну версію щодо ролі самого посадовця.

"...Достовірно знав про факт завищення ціни на трубну продукцію, яка поставляється ТОВ «Інтерпайп Україна», та усвідомлював, що маскування завищення цін під «критичну необхідність» є необґрунтованим", - йдеться в матеріалах НАБУ, які наводить автор статті.

За даними слідства, частину труб за договором від 18 травня 2023 року оформили під «інвестпроєкт» і фактично відклали на склад. Решту, яку закуповували нібито через нагальну потребу, вчасно так і не використали.

Друга справа стосується закупівлі присадки МТБЕ (метил-трет-бутилового ефіру). Як встановили детективи, у 2023-2024 роках «Укрнафта» купила у швейцарської AGTG SA понад 42 тис. тонн цієї речовини. Закупівлі йшли без тендеру і значно дорожче за ринок: переплата могла становити 93-97 доларів на кожній тонні.

Сукупні збитки «Укрнафти» лише за двома контрактами в НАБУ оцінили у 184 млн грн. Власником AGTG SA автор статті називає Євгена Свірського - бізнес-партнера Корецького у ТОВ «Велсбі Трейд Плюс».

У межах цієї справи 31 жовтня 2024 року детективи провели обшук у квартирі Корецького. Вони вилучили його iPhone 15 Pro Max із наліпкою Idealist coffee Co, на якому могло зберігатися листування щодо поставок МТБЕ від AGTG. Як поводився власник гаджета під час обшуку, зафіксовано в ухвалі ВАКС.

У серпні 2026 року, через місяць після призначення Корецького прем'єром, його адвокати попросили суд зняти арешт зі смартфона. Детективи на той час уже другий рік намагалися відкрити його за допомогою експертиз. У задоволенні клопотання суд відмовив.

Також автор звертає увагу на те, хто працював поруч із Корецьким в «Укрнафті». Серед інших - Роза Тапанова, компаньйонка та юристка Андрія Єрмака. Вона входить до наглядової ради «Ощадбанку» з 2021 року, а до наглядової ради «Укрнафти» - з листопада 2022-го.

"За 2025 рік у своїй декларації колишня бізнес-партнерка Єрмака вказала, що отримала понад 14 млн грн", - пише автор.

Більше вона отримала в «Ощадбанку»: 6,6 млн грн гонорару, 738 тис. грн страхової премії та ще 20 тис. грн у вигляді кешбеку й бонусів. В «Укрнафті» Тапановій нарахували 5,3 млн грн гонорару і 1,4 млн грн премії. Ще 234 тис. грн становила її зарплата в «Бабиному Яру», йдеться у матеріалі.

Ще одна знакова постать - Денис Кудін. Він колишній керівник Корецького у WOG, у минулому заступник голови Фонду держмайна і підозрюваний у справі Сениченка, яку розслідують НАБУ і САП.

"Кудін працював в 2023-2025 віце-президентом в Укрнафті, де отримував десятки мільйонів на рік, зараз же працює в НАК «Нафтогаз України»", - йдеться у статті.

Також у матеріалі згадано Олександра Грибана, який має підозру НАБУ і САП. Він був членом наглядової ради «Укрнафти», а згодом увійшов до керівництва компанії.

Ще один сюжет стосується колишньої високопосадовиці НАБУ Олени Кролевецької. Вона залишила бюро у травні 2023 року після призначення Семена Кривоноса директором і того ж місяця стала співзасновницею адвокатського об'єднання. Уже в середині 2023-го «Укртатнафта», яку очолював Корецький, уклала з цим об'єднанням договір на обслуговування.

"Саме її підлеглі з Першого підрозділу детективів з 2016 року вели всі кримінальні провадження, пов’язані як із Укрнафтою часів Коломойського, так і Укрнафтою часів Корецького", - наголошує автор.