Заарештували для держави — віддали «своїм»: хто робить бізнес на заарештованих активах

Заарештовані активи дають прибуток, але бюджет цих грошей не бачить, пише OBOZ.

Система управління таким майном, задумана як інструмент захисту державних інтересів, практично все частіше виглядає як механізм перерозподілу доходів на користь вузького кола учасників.

Станом на початок березня 2026 року консорціум «КАМпаритет», якому передано в управління заарештовані об'єкти, заборгував державі майже 7,5 млн. гривень. Не про «заморожені» чи проблемні активи — вони функціонують, генерують виручку і не простоюють. Проте обов'язкові платежі до бюджету або надходять зовсім, або систематично затримуються.

У розпорядженні структури, що управляє, знаходяться помітні активи: Будинок профспілок, компанія «Українська ягода», комерційна нерухомість на вулиці Павловській, 18 у Києві, а також торговий центр «Флагман» в Івано-Франківську. Основна частина заборгованості — понад 5 млн. гривень — сформувалася за першими двома об'єктами, ще близько 2,4 млн. припадає на решту. За інформацією парламентського комітету з антикорупційної політики, платежі не надходять уже понад шість місяців.

АРМА фіксує порушення, спрямовує офіційні вимоги, повідомляє про борги і навіть визнає факти недотримання умов управління. Понад те, з окремих об'єктів формально прийнято рішення про зміну управляючого. Але на практиці процес зупиняється на рівні листування: судові позови не подаються, контракти не розриваються, а активи залишаються під контролем тієї ж структури. Навіть після заявленого рішення про заміну "КАМпаритет" фактично не втрачає доступу до управління.

Показовою є ситуація навколо торгового центру "Флагман". Конкурс на нового управителя оголошувався повторно, проте безрезультатно. Поки процедура затягується, об'єкт залишається у колишнього оператора і продовжує приносити дохід, який так і не сягає державної скарбниці.

На рівні Верховної Ради питання вийшло за межі звичайного господарського конфлікту. Народний депутат Ярослав Железняк повідомив про передачу матеріалів до НАБУ та заявив про виявлення схеми, яка дозволяє ухилятися навіть від мінімальних обов'язкових платежів. В антикорупційному бюро підтвердили, що розпочали роботу у цьому напрямку.

Одночасно випливають можливі внутрішні зв'язки. За словами Железняка, в історії з «КАМпаритетом» фігурують особи, які мають відношення до самої системи управління активами. Зокрема, згадується колишній заступник голови АРМА Павло Великорічанін. Раніше його ім'я пов'язували з доступом до інформації щодо операції «Мідас» — справи про масштабні корупційні схеми в енергетичній сфері, де, серед іншого, йшлося про пошук даних фігурантів через судові реєстри.

Сам консорціум отримав активи із надзвичайною швидкістю. Управління об'єктами на Павловській він оформив лише за кілька днів після реєстрації, а незабаром отримав ще три великі активи. Для ринку це нетипова ситуація: нова структура без досвіду та історії одразу виграє кілька конкурсів поспіль.

У діловому середовищі «КАМпаритет» пов'язують із колишнім чоловіком віце-прем'єра Ольги Стефанішиної, якого називають неформальним куратором процесів в АРМА. Така версія частково пояснює як оперативність ухвалення рішень, так і відсутність реальних наслідків за виявлені порушення.

На окрему увагу заслуговує питання фактичного контролю над активами. Наприклад, компанія «Українська ягода» раніше належала громадянам Росії, а її директором був Тарас Баштанник. Після арешту актив передали в управління структурі, яка, за даними відкритих джерел, пов'язана з тим самим управлінським колом. Формально власник усунений, але управлінська конфігурація, по суті, залишилася незмінною.

Додатковий резонанс створюють і особисті епізоди, що фігурують у громадському полі. Щодо Стефанішина раніше фіксувалися адміністративні матеріали, пов'язані з водінням у стані сп'яніння, які згодом скасовувалися. У судових документах щодо шлюборозлучного процесу також згадувалися звинувачення у домашньому насильстві, обмеження на контакти та заяви про переслідування.

У результаті складається стійка модель. Заарештовані активи передаються керуючим, які мають швидкий доступ до прийняття рішень. Об'єкти продовжують працювати та приносити прибуток, але кошти до бюджету не надходять. Контролюючий орган обмежується фіксацією порушень та листуванням, а реальні дії починаються лише після втручання парламенту та антикорупційних структур.

Система, покликана зберігати та примножувати вартість заарештованого майна, фактично демонструє зворотний ефект. Поки порушення залишаються без наслідків, управління такими активами все більше перетворюється не на інструмент захисту державних інтересів, а на джерело доходу для обмеженого кола осіб.

Раніше "Знай" писав, що Комісія перевірить чесноту кандидата у голови митниці Владислава Суворова .

Також ми розповідали, що Укрнафта на тлі зростання цін на нафту продає її за цінами в 2 рази нижчими від ринку.

Крім того, повідомляли про ймовірну схему виведення капіталу за кордон через інкасаторські авто.