Після початку війни в Україні корупційні схеми у будівництві сильно змінилися. Раніше великі гроші йшли через дорожнє будівництво, але тепер бюджети скоротилися і схеми стали менш прибутковими. Влада шукає нові способи заробити, і старі схеми, такі як митні пільги, як і раніше, у ході.

Раніше великі гроші крутилися у дорожньому будівництві, де чиновники заробляли на "чорних" зарплатах та завищених кошторисах. Але тепер, коли масштаб ремонту доріг скоротився та бюджет на них зменшився, схеми стали менш прибутковими.

Скандал із завищеними цінами на яйця у Міноборони також позбавив цю сферу її привабливості. Влада стала шукати нові джерела доходу, повідомляє UAZMI.

Будівництво дороги. Фото: Youtube

Старі схеми, на кшталт митних пільг і податкових хитрощів, як і раніше, у ходу, але тепер з'явилися нові ніші:

Популярні новини зараз

Три категорії пенсіонерів, кому піднімуть виплати

Мобілізованим оголосили важливе нововведення

Немає дітей, тому що неправильно "чірікаєтесь": пара була в шоці від вердикту лікарів

Пенсіонери з картками ПриватБанку можуть залишитись без грошей: у чому проблема

Показати ще
  • рекет правоохоронців під виглядом фінансування секретних операцій,
  • незаконна торгівля цигарками,
  • непрозорі закупівлі зброї та, звісно, ​​непрозоре будівництво — останні особливо цікавлять корупціонерів.

У дорожньому будівництві досі не розкриваються кошторисні ціни, що дозволяє завищувати витрати. Незважаючи на зміну керівництва та спроби реформ, ситуація не змінилася. Дорожнє будівництво продовжує бути зручним способом для корупційних схем, очікуючи на повернення великих грошей.

Будівництво метрополітену

У сфері цивільного будівництва ситуація складніша. З одного боку, команда Найома запровадила обов'язкову публікацію кошторисної документації, що допомогло виявити завищені ціни та скоротити маржу у проектах.

Міжнародні організації, такі як ООН та Європейський інвестиційний банк також знаходять завищені витрати в Україні. Проте навіть із цим контролем трапляються такі випадки, як, наприклад, у нещодавньому проекті "Охматдит".

З іншого боку, старі практики повертаються:

  1. У Києві, наприклад, шпиталь ветеранів опублікував кошториси із завищеними цінами, а цього року взагалі не заповнив їх.
  2. У Запорізькій області відмовляються надавати кошториси на укриття через відсутність світла.
  3. У Кривому Розі приховують марки будматеріалів, щоби ускладнити перевірку цін.

Лікарня "Охматдит" під завалами / фото: Telegram

Військове будівництво також залишається непрозорим, що виправдовується необхідністю захисту військових таємниць. Проте, ціни на будматеріали можна було б перевірити без розкриття деталей проектів. Це могло б запобігти зловживанням, як завищення цін на деревину в Миколаївській області.

Енергетичне будівництво також стало зоною прихованих фінансових операцій. Після атак на енергетичну інфраструктуру у 2022 році компанії на кшталт «Укренерго» та «Укргідроенерго» почали будувати захисні конструкції.

Але інформація про такі проекти залишається засекреченою. Наприклад, контракт на 4 мільярди гривень від «Укргідроенерго» із компанією, відомою раніше ремонтом шкіл, викликає питання.

АЕС, опалення, електроенергія // фото Getty Images

Великі сподівання покладаються на добудову двох енергоблоків на Хмельницькій АЕС. Цей проєкт розпочався ще за радянських часів, а тепер привертає увагу лише завдяки своєму бюджету у 5 мільярдів доларів.

Незважаючи на довге будівництво, вже ясно, що більшість грошей піде на оплату виконаних робіт, а не на нагальні завдання, такі як зміцнення оборони або підготовка до зимового сезону.

Атомні проекти залишаються закритими для громадського контролю, що створює ідеальні умови для корупційних схем. Без належного нагляду та прозорості фінансові потоки можуть стати джерелом значних зловживань.

Фінансові маніпуляції продовжуються, незважаючи на спроби контролю. Завищення цін на будматеріали та махінації з тендерами показують, що корупція все ще процвітає. Питання безпеки залишаються відкритими. У той час, як захист підстанцій завершили, питання безпеки атомних трансформаторів залишаються невирішеними.

Залишається дочекатися, як ситуація розвиватиметься далі: чи зможе Галущенко провести необхідний закон, чи його роботу візьме він хтось інший, включаючи президента. У будь-якому разі, боротьба за прозорість та контроль над мільярдними проектами триває.

Нагадаємо, 8 років, 15,6 млн. євро та 65% готовності: коли Львів нарешті закінчить свій сміттєпереробний завод

Раніше ми писали про безкоштовну землю для кожного: чи справді українці можуть отримати 2,5 га

Крім того, Знай.ua повідомляв, ціна на сотку землі в Україні стала "не по зубах": як знайти вигідну ділянку