Фронт боротьбі проти американського постачальника Нафтогазу розширюється у медіапросторі

Про це пише Маргарита Дробко для порталу Акценти.

Наприкінці минулого року американська компанія Vorex виступила із відкритим зверненням щодо переслідування своєї комерційної діяльності в Україні та цькування зі сторони структур Віктора Пінчука, в інтересах якого, як зазначив власник Vorex Федор Закусило, діє цілий арсенал державного апарату.

Нагадаємо, Vorex спеціалізується на інжинірингу і постачанні продукції для газовидобувних галузей у країни, куди з різних причин не заходять великі компанії.

Як можна чітко прослідкувати з майданчика Prozorro, вступаючи у конкуренцію з компаніями Віктора Пінчука під час державних закупівель у публічних відкритих торгах підприємств НАК «Нафтогах України», Vorex перемагає, пропонуючи нижчу ціну на запропоновані товари найбільших світових виробників. Перевага Vorex – нижча ціна на Prozorro.

Проте нещодавно сайт «Наші гроші» (не плутати із «Наші гроші з Денисом Бігусом») опублікував два матеріали, які із подивом були сприйняті експертним середовищем. В першу чергу, через обурливо неправдиві дані, маніпуляції та відверте підігравання конкурентам американців на українському ринку. Йдеться про два матеріали: «Американська «прокладка» виграла ще 797 млн на поставку китайських труб в Україну» та «Чому китайські товари в Україні не відчули війни?»

У цих статтях наведено низку неправдивих фактів, які за дивним збігом обставин повністю збігаються з позицією Інтерпайпу Віктора Пінчука, яку його представники вже більше як пів року повторюють у судах при розгляді позовів проти АТ «Укргазвидобування» та американської Vorex.

По-перше, звинувачення про те, що Vorex нібито є «прокладкою», вже детально були прокоментовані та спростовані компанією.

Проте «Наші гроші» зазначають:

«Vorex LLC» зареєстровано у США, її керуючим партнером є американський громадянин Федір Закусило. Однак компанія торгує не американськими, а китайськими трубами. На цьому тендері в Україні вона виграла з товаром від «Tianjin pipe corporation» (КНР). Дилер китайців виграв один контракт вартістю 654,90 млн грн у українського виробника ТОВ «Інтерпайп Україна» Віктора Пінчука, обігнавши його на аукціоні на 0,02%».

Тут варто зауважити, що основна ідея закупівель на prozorro.gov.ua – найнижча ціна. Перемагає той, хто пропонує нижчу ціну на аукціоні, який проходить в три кроки. Якщо б автори матеріалу ретельно придивилися на сам аукціон, то побачили б, що з самого початку держава закладала і планувала витратити на вказану закупівлю 794 996 820 грн, а Vorex на завершення торгів запропонував ціну 654 900 000 грн, що майже на 18% нижче первісно передбаченого бюджету, чим зекономив Україні 140 мільйонів гривень. Відрив від конкурента не має жодного значення, всі торгуються однаково. Тому тут аргументація «Наших грошей» виглядає явно спотвореною.

А тепер давайте придивимося до інших торгів, де брали участь компанії Пінчука, які «Наші гроші» чомусь оминули увагою. Йдеться про тендер 24Т-003 на закупівлю обсадних труб діаметром 177,8 мм (номер у Prozorro UA-2023-08-30-006980-a), на який держава планувала витратити 1 280 891 840 грн. «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» запропонував 1 280 491 840 грн, що усього на 0,03% відсотка менше бюджету закупівлі. Торги не відбулися лише з тієї причини, що Інтерпайп був єдиним учасником, і після його відхилення не було більше кого оцінювати. Компанія Vorex в цих торгах участі не брала, адже після «державницького» рішення Комісії з міжнародної торгівлі України для труб діаметром 177,8 мм мала б сплачувати додаткове антидемпінгове мито в 52 відсотки, що зводить нанівець можливість конкуренції з Інтерпайпом.

Якби участь в цих торгах брав Vorex, Iнтерпайп був би вимушений торгуватись. Давайте порахуємо разом. При наданні такої ж знижки у 18% від заявленої вартості, як це було в торгах, де Vorex брав участь, Iнтерпайп запропонував би ціну орієнтовно – 1 050 331 309 грн, але запропонував 1 280 491 840 грн. Хто втратив 230 160 531 грн від того, що Vorex був позбавлений можливості брати участь у торгах? Правильно, держава. І незалежно від того, хто б виграв – Vorex чи Інтерпайп, адже сам факт конкуренції економить державі кошти.

Але кардинально ситуація не змінилася і на інших торгах, де Інтерпайп вже йшов із своїм кишеньковим «конкурентом». Йдеться про тендери 24Т-032 (номер у Prozorro UA-2023-11-17-006010-a) та 24Т-033 (номер у Prozorro UA-2023-11-17-006636-a). У рамках тендеру 24Т-032 бюджет закупівлі складав 94 988 000 грн. "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" запропонував ціну 94 001 280 грн, яка усього на 1% менша початкового бюджету закупівлі. Схожа ситуація відбулась і з тендером 24Т-033. При бюджеті закупівлі у розмірі 968 150 400 грн "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" запропонував 958 460 000 грн, що знову ж усього лише на 1% менше стартової ціни. При цьому, електронні документи другого учасника торгів (ТОВ «Нафтосервіс»), завантажені ним в Прозорро, дивним чином були «поламані» і не могли бути прочитані Замовником, що означало б безумовну його дискваліфікацію. І Інтерпайп переміг. Таке трапляється тоді, коли участь другого учасника є відверто фіктивною і обумовлена лише необхідністю створення ілюзії конкуренції.

Тобто, у тих тендерах, де Vorex конкурує з Інтерпайпом Пінчука, економія державних коштів сягає майже 18%. А у тендерах, де Пінчук йде у парі із «поламаним» конкурентом, держава має заплатити повну вартість, отримуючи «щедру» знижку від Інтерпайпу Пінчука у розмірі «аж» 1%. На цю обставину «Наші гроші» звертати увагу чомусь не захотіли, назвали чорне білим і перекрутили реальність.

Тепер щодо випадів «Наших грошей» про те, що Vorex торгує «китайською трубою».

Пан Шалайський пише: «Другий контракт вартістю 142,09 млн грн «Vorex LLC» з трубами від китайського заводу «Baoshan irоn&steel со» виграв у трьох українських фірм».

Йдеться про тендер 24Т-047 (номер у Prozorro UA-2023-12-06-006949-a) щодо закупівлі обсадних труб діаметром 508 мм. Нагадуємо: труби такого діаметру взагалі ні в Україні, ні в ЄС не виробляються, а всі «українські» фірми вийшли на торги із трубою китайського виробництва. Але ця обставина залишається поза увагою «Наших грошей». Не виключено, що команда була «відпрацювати по Vorex», а не по всім учасникам торгів.

Щодо двох тверджень «Наших грошей», що «Усі гроші йдуть із Заходу. І на цю західну допомогу ми купуємо товари у ворога, проти якого і скерована ця допомога», а також про те, що «Укргазвидобування» купує труби. Воно поки ще має свого національного виробника – Пінчука. Правда, заводи його в Дніпрі і Нікополі знаходяться під обстрілами. Зате в китайців – мир, і труби дешевші» варто зазначити, що гроші «з заходу» мають своє походження. Країна, яка надає Україні найбільшу фінансову підтримку – це США. А тому, за «західною допомогою» переважно стоїть допомога з США. Vorex як американська компанія сплачує податки в США, і з цих коштів відбувається фінансування України. А щодо «національного виробника Пінчука» - це ну просто смішно. А кого «Наші гроші» називають національним виробником? Інтерпайп Віктора Пінчука – це офшорний монстр, який складається з компаній і прокладок з Віргінських та Багамських островів, Самоа, Кіпру, Панами та інших країн. Це такі «національні виробники»? Це на Кайманових островах український національний виробник? Чи у Панамі? За логікою автора матеріалу Олекси Шалайського гроші з західної підтримки повинні йти Віктору Пінчуку, потрапляти потім в офшори, і, можливо, у вигляді грантів – до «Наших грошей»?

Викликає подив, як може видання, яке підтримується Фондом «Відродження», вдаватися до фактично адвокації олігархату?

У своїх публікаціях відносно Vorex «Наші гроші» вдаються і до інших відверто неправдивих звинувачень. Наприклад, там пишуть: «Раніше цей дилер китайців вже зривав терміни постачання труб для «Укргазвидобування», але держкомпанія («Укргазвидобування») замість накладення санкцій продовжувала строки. Наприклад по контракту від 17 лютого 2022 року вартістю 640 млн грн «Vorex» мав поставити труби впродовж 180-240 днів після укладення угоди. Однак більше ніж через рік, 10 травня 2023 року, «Укргазвидобування» уклало з «американцями» додаткову угоду, якою дозволила провести поставку знову через 180-240 днів. Хоча в угоді з постачальником є пункт про штраф за зрив термінів постачання – пеня 0,1% за кожен день прострочки та додаткові 7% штрафу за зрив поставки понад місяць».

Це – навіть не маніпуляція, а відверта неправда! Йдеться про контракт на постачання бурильних труб, виконання якого припало рівно на початок повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Через тиждень після початку вторгнення, а саме 1 березня 2022 року, АТ «Укргазвидобування» повідомило майже всіх своїх контрагентів про неможливість виконання своїх зобов’язань у строки. І саме з ініціативи Укргазвидобування було продовжено строки виконання контракту. Неймовірно, але «Наші гроші» повністю перекрутили цю ситуацію, поширивши відверту неправду про Vorex.

І до іншої неправдивих тверджень «Наших грошей». Олекса Шалайський зазначає, що «критерій вибірки [відхилення учасників державних закупівель] один: якщо закордонна фірма допомагає російській економіці, в Україні вона працювати не може. Наприклад, у тих же китайських трубних заводів основний ринок збуту – Росія, з її «Газпромами», «Лукойлами» і т.д.»

У липні минулого року, за нашою перевіреною інформацією, заводи Hengyang Valin Steel Tube Co., Tianjin PipeCorporation та Shanxi Fenglei Drilling Tools Co.,Ltd офіційно інформували Міністерство економіки та Міністерство енергетики України про те, що не мають жодних контрактів (і не будуть укладати у майбутньому) на постачання своєї продукції російським компаніям.

Більше того, перш ніж започатковувати ділові відносини із китайськими контрагентами, американські компанії (Vorex – не виняток) проводять суворий комплаєнс (перевірку) потенційних партнерів включно із перевіркою відсутності цих виробників у санкційних списках OFAC (The Office of Foreign Assets Control of the US Department of the Treasury), інших органів США, Європейського Союзу, His Majesty's Treasury Великої Британії (списку осіб, включених в«Consolidated list of financial sanctions targets in the UK» та в «List of persons subject to restrictive measures in view ofRussia's actions destabilizing the situation in Ukraine», що ведеться the UK Office of Financial Sanctions Implementation(OFSI) of the His Majesty's Treasury), Ради Безпеки ООН та РНБО України відповідно до Указів Президента України. І саме таку перевірку за нашою інформацією проводить Vorex.

До речі, той самий китайський завод Hengyang Valin Steel Tube Co., з яким співпрацює Vorex, обслуговує таких світових гігантів як Chevron Corporation (США), British Petroleum (Велика Британія), Hyundai Motor Company та Samsung (Південна Корея).

А тепер найцікавіше. «Наші гроші» пишуть: «якщо закордонна фірма допомагає російській економіці, в Україні вона працювати не може». А якщо ця фірма – Інтерпайп, то може? Інтерпайп (ТОВ «Інтерпайп-М», бенефіціарним власником якого офіційно є Віктор Пінчук) після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну продовжує працювати в Росії і сплачувати там мільйони податків разом із ПДВ, який сплачується від реалізації товарів і послуг. Ці обставини встановлені журналістськими розслідуваннями (тут і тут) і підкріплені документами і фактами з відкритих джерел. Більше того, Інтерпайп сам у своєму аудиторському висновку, який для нього робив Ernst&Young, визнав роботу в Росії. Процитую українські ЗМІ: «За результатами 2022 року Інтерпайп сплатив до бюджету Російської Федерації майже 36 млн рублів податку з прибутку (с. 4 фінансової звітності). І продовжує сплачувати у поточному році. Звіт за 2022 рік був поданий вже в 2023 році. І податки в бюджет РФ "Інтерпайп" перерахував вже 2023 році». Сплата зі сторони Інтерпайпу багатомільйонних податків до бюджету РФ і спроба завести ще 50 мільйонів доларів США зі своєї дочірньої компанії в ОАЕ (Interpipe M.E.) до Росії за рішенням московського суду – це не допомога російській економіці, про яку пишуть «Наші гроші»?

Олекса Шалайський згадує у своєму матеріалі реєстр спонсорів війни НАЗК і пропонує надати йому більше юридичної сили: «У сферах, де національних виробників немає, і на тендерах будуть змагатись лише виробники інших країн, максимально допомогти НАЗК збільшити Реєстр спонсорів війни. Бо поки що цей Реєстр є радше дітищем НАЗК, аніж центральної влади загалом. Критерій вибірки один: якщо закордонна фірма допомагає російській економіці, в Україні вона працювати не може».

А чи не вважають «Наші гроші», що державні підприємства газовидобувної галузі на цій підставі (робота в РФ і фінансування бюджету РФ через сплату там податків) повинні відхиляти на торгах пропозиції Інтерпайпу?

«Наші гроші» вдаються до патетики і пишуть: «Українську мрію, звісно, легше втілити, ніж американську. США і ЄС давно і без всякої війни закрились від китайського металу митами. Україна теж, до речі пробувала зіграти за європейськими правилами. У травні 2020-го виставила на п’ять років антидемпінгове мито на китайські труби. Протрималось мито лише до вересня. Повірили обіцянкам китайців підняти ціну. У сферах, де в Україні є свої національні виробники, поставити антидемпінгову завісу на китайський товар. Щоб не придумувати велосипед, взяти за алгоритм антидемпінгові мита Європейського Союзу».

Ніхто ніяким «обіцянкам» не вірив. Антидемпінгове мито було запроваджено у 2020 році і діє до 2025 року. Комісія з міжнародної торгівлі запровадила таке мито і встановила мінімальну ціну, нижче якої товари китайських виробників не можуть імпортуватися в Україну. І цей ціновий поріг витримується з 2020 року. До речі, США і ЄС, перш ніж «закриватися», проводили розслідування. США та ЄС тим і вирізняються, що там ніколи б серйозно не поставилися до закликів діяти всупереч Закону. Варто всім зацікаленим особам почитати Закон України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», у якому виписана і регламентована процедура захисту національного виробника, яка передбачає необхідність встановлення шкоди від імпорту національним виробникам. Частину матеріалів «Наші гроші» присвятили опису контрактів щодо постачання товарів (обсадних труб діаметром 508 мм), які в Україні не виробляються жодним національним виробником.

Ще одна дивина від «Наших грошей»: «Служба безпеки України ловить всіх, кого треба і не треба, хто торгує з Росією, а тим часом вироби з російського металу, перероблені на китайських підприємствах їдуть сюди перемагати на державних тендерах».

Це – неправда. Труби виготовляються з австралійської руди і американських феросплавів за американськими стандартами під наглядом світових авторитетних інспекційних компаній. Звідки тут взявся російський метал – невідомо.

І щодо торгівлі з Росією. Нагадаємо, що у Росії щонайменше 20 заводів виробляють бесшовні труби, а ринок цієї країни закрито такими самими антидемпінговими заходами, як і український.

Ще одна маніпуляція від «Наших грошей»: «Війна нічого не змінила. Головне – не війна, а процедура. І нижча ціна. Так щоб розуміти: на грудневому тендері китайці обігнали по ціні «Дніпровський трубний завод» на 0,001%». Тут важливо вказати, що «Дніпровський трубний завод» закуповує трубу у Китаї і з цією трубою виходив на торги!

А тепер – до головного. Який же висновок роблять «Наші гроші» і Олекса Шалайський? пропонують владі наступне: «Неформально повідомити своїх підопічних по вертикалі, що китайські товари втратили статус привілейованих. Те ж «Укргазвидобування» могло оштрафувати Vorex із китайськими трубами за затримку поставки на мільйони. Але не оштрафувала: партнери ж».

Під «привілейованими», очевидно, «Наші гроші» мають на увазі «дешевші». Нагадаємо, принцип публічних торгів передбачає, що перемагає той, хто пропонує нижчу ціну. Мабуть, хтось просто дуже сумує за часами Януковича, коли підлеглим по вертикалі ось саме так «неформально повідомляли», хто буде отримувати державні підряди, а хто – ні. Зрозумілою мовою це – «темники». Ви хоч розумієте, що такі публікації – це заклик до корупції, кумівства і підтримки олігархату?

«Так, напевно, ми заплатимо трохи більше грошей за товар іншим країнам» - пише Олекса Шалайський. Не можу не погодитися! Дійсно, заплатите. І ці країни добре відомі. Це – Віргінські Острови, Багамські, Самоа, Кіпр, Панама і багато інших. Ну чому б і ні? Це ж, мабуть, Панама і Багами найбільше підтримують Україну у питаннях оборони, вірно?