Віктор Лазоренко: як харківський айтішник побудував схему вивезення чоловіків за кордон

З початком повномасштабної війни росії проти України та закриттям державного кордону – його перетин перетворився на надприбутковий незаконний бізнес.

Тисячі чоловіків призивного віку готові віддавати шалені гроші аби опинитися у безпечній Європі, а не у лавах ЗСУ. А раз є попит, то буде і пропозиція. Саме цією нагодою, серед сотень інших ділків, і скористався харків’янин Віктор Володимирович Лазоренко. «Рішаючи» питання у військкоматах, на кордоні та навіть системі «Шлях», за короткий період йому вдалося заробити шалені статки – мова йде про мільйони доларів США.

Відкритий «Шлях» не для всіх

З ночі 24 лютого 2022 року життя кожного українці перевернулося з ніг на голову. Ми прокинулися у війні. Тому велика частина чоловіків та жінок, зібравши речі першої необхідності, направились до військкоматів, частин ЗСУ, ТрО, добровольчих загонів. А ще велика частина людей поспішила до кордонів, рятуючи життя дітей, родин та своє. І якщо жінок та дітей випускали без проблем, то чоловіки призивного віку були змушені залишитись в Україні. Але надію перетнути кордон не полишили.

Саме тому дуже швидко така послуга, як «поміч у виїзді з країни» набула величезної популярності. А охочі заробити на ній плодилися десятками й сотнями. Чоловікам пропонували й пропонують різноманітні схеми, як легальні, напівлегальні, так і відверто протизаконні. Ціна коливається від 2000 доларів до необмеженої. Все залежить від сегменту та соціального статусу.

З перших днів війни особливо складна ситуація склалася в Харкові. Місто безперестанку бомбили з авіації, крилатими ракетами, та системами залпового вогню. Тому не дивно, що велика кількість чоловіків та бізнесу намагалися виїхати. Спочатку в західні області, а потім і з України.

Як нам стало відомо з власних джерел, Віктор Лазоренко, айтішник з Харкова, працював в компанії Ideasoft, майже відразу, що називається, «спіймав тему». Організував бізнес з вивезення через кордон колег по цеху – айті-спеціалістів з Харкова, Києва, Одеси, Львова. Особливого розмаху його «бізнес» набрав з запуском системи «Шлях».

«Порятунок» саме цих спеціалістів був обраний не випадково, адже Віктор Лазоренко чудово орієнтувався в доходах колег і розумів, що за його послуги і гарантований результат вони заплатять великі гроші. Окрім цього «сарафанне радіо» давало гарну рекламу, тому географія клієнтів росла.

Як організована схема Лазоренка

Нічого особливого вигадувати не довелося. Система «Шлях» ідеально підійшла для ділка Лазоренко. Адже при правильній юридичній підготовці документів, жодних проблем на кордоні не виникає. Нагадаємо, що всього за рік роботи «Шляху» кордон перетнули 1,27 млн чоловіків – це офіційно. Але варто зазначити, що ті хто подавав документи сам – нерідко отримували відмову.

Найнадійнішим способом покинути країну стало посвідчення волонтера. Так виїхати можна лише на 30 днів, але завжди можна зробити перезаїзд, або ігнорувати вимогу закону. Тому Віктор Лазоренко з командую професійних юристів організував цілу мережу благодійних фондів у Львові та Харкові. І на їх базі оформлював всі необхідні документи.

На разі, в мережі є відео, де детально розписується як це працює. Система «Шлях» надає два варіанти: волонтери та водії. Останні зараз під забороною і їх майже не випускають. Тоді як волонтерство дає дуже високі шанси. Юристи Віктора Лазоренко оформлювали документи і вносили їх в систему. За ці послуги саме контора Лазоренко брала по 10000 доларів з людини.

Приблизно за рік йому вдалося переправити на той бік кордону півтори тисячі осіб. Навіть за простими математичними підрахунками стає зрозуміло, що «брудними» Віктор Лазоренко заробив космічну суму - близько 15 мільйонів доларів!

«Парешалі» в ТЦК

Проте умовно-легальна схема з виїздом через систему «Шлях» була не єдиною. В арсеналі Лазоренко була і важка артилерія – раз і на завжди закрити питання з військкоматом. Багато хто скаже, що підчас війни таке не можливо, адже на службу забирають навіть непридатних. Так, неможливо, але лише для тих у кого немає необхідної суми. Згадайте про шикарне життя та вілли в Іспанії одеських військових комісарів, або про десятки гектарів землі комісара Дарницького району Києва. І це лише ті, хто «спалився».

Отже Лазоренко через своїх людей організував «співпрацю» з харківськими військкоматами та успішно знімав військовозобов’язаних з обліку. Ціна питання складала 15000 доларів. І харківські айтіфахівці досить активно користувалися цією послугою.

Коли попит серед колег впав, Віктор Лазоренко вирішив і сам попрощатися з Україною. Він виїхав до Польщі і забрав з собою усі «зароблені» статки. Близько 15 мільйонів доларів (!) допомогли йому досить комфортно влаштуватися у новій країні. Наразі відомо що Лазоренко заснував свою будівельну компанію та навіть беру участь у грантах від Польщі.

І знову ж таки у нагоді йому став «досвід» отриманий в Україні – свого часу Лазоренко працював в офісі Асоціації міст України. Займався об'єктами під реконструкцію. Та як свідчить реєстр судових справ і тут він не міг обійтися без схем та махінацій. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради подала на Лазоренко до суду. Мова йде про «освоєння» бюджетних коштів та не виконання зобов’язань. Схоже, що дуже скоро така ситуація повториться і в Польщі, з новими об’єктами реконструкції.

Цікаво, як зараз почувають себе батьки Віктора Лазоренко та його дружина Надія Лазоренко. Розуміючи, що син та чоловік нажився на людях під час війни, кинув не лише свою країну а й найдорожчих – родину, та втік за кордон. Як їм тепер дивитися в очі друзям, сусідам, простим українцям які не шкодуючи свого життя боронять країну, або віддають останнє на ЗСУ.

P.S. Ситуація звична для України – на кому ж заробити як не на біді своїх же. Але все ж таки дивно, чому такий підприємливий персонаж як Віктор Лазоренко досі не привернув увагу правоохоронців, зокрема СБУ? Адже своїми діями він завдав воюючій Україні чималих збитків. І мова тут не лише про гроші, які зараз як ніколи потрібні нашій економіці та армії. Він посприяв відтоку інтелекту з держави, інтелекту який потрібен для економіки, військової промисловості, соціальної сфери, банального захисту країни від кібератак чи розробці сучасного озброєння. Нажаль, про цих 1500 айті-спеціалістів ми можемо вже забути, навряд чи вони матимуть бажання повернутися в України, особливо ті, хто не чесним «Шляхом» перетнув кордони. Та от про самого Лазоренко забувати не варто, за правильної реакції СБУ, він може дуже щедро «задонатити» ЗСУ.