Випадкових винаходів - або винаходів, зроблених "випадковими" людьми, - в історії людства дуже багато. Ми розповідаємо про найбільш прості, але без яких світ сьогодні немислимий.
Дивно, що такі відкриття часто стають невід'ємною частиною повсякденності. Давайте дізнаємося про них більше.
1. Англійський фармацевт Джо Уокер важив ліки дерев'яною паличкою. До однієї палички щось прилипло. Коли Уокер спробував відшкребти речовину, воно запалало. Так з'явилися сірники.
"Бусифікацію" обіцяють викорінити: ТЦК застосують новий підхід до мобілізації
Нові правила бронювання від мобілізації: що зміниться з 1 грудня
Не наплутайте з показниками лічильників цього місяця: Нафтогаз звернувся до українців
Мобілізацію урівняли для всіх: українцям оголосили вердикт щодо економічного бронювання
2. Американський хімік Рой Планкетт працював над безпекою холодильників Dupont. Він хотів замінити вибухонебезпечний фреон на інший газ. Як-то він приготував газоподібну суміш, але за ніч вона випарувалася, а в контейнері залишився воскоподібний склад. Як з'ясувалося, він був стійкий до високих і низьких температур, хімічно інертний. Пізніше речовина отримала назву "тефлон".
3. Американський шеф-кухар Джордж Крам отримував скарги від клієнтів на те, що смажена картопля не надто хрумтить. Якось Крам розлютився і порізав картоплю на дуже тонкі скибочки, обсмажив в киплячому маслі та присипав сіллю. Клієнти прийшли в захват, оцінивши чіпси.
4. Шотландський учений Олександр Флемінг в 1928 році займався дослідженням грипу. Одного разу він помітив, як синьо-зелена цвіль (природний пеніцилін виділяють цвілеві гриби), які розмножувалися в одній з чашок Петрі, вбила всіх стафілококів, які там знаходилися.
5. Угорський журналіст Ласло Біро не любив пір'яні ручки за те, що вони бруднилися. Легенда свідчить, що ідея сучасної кулькової ручки прийшла йому в голову, коли він побачив, як діти грають у скляні кульки: одна з кульок потрапила в калюжу і, проїхавши далі, залишила на сухому асфальті рівний слід. Запатентовані Біро ручки досі називають в Аргентині, де він жив в еміграції, "біромамі".
6. У 1908 році нью-йоркський торговець Томас Салліван став посилати клієнтам в якості реклами маленькі порції чаю, расфасовані в шовкові мішечки - рівно стільки, скільки потрібно було для однієї заварки. Багато клієнтів опускали ці мішечки прямо в окріп, навіть не відкриваючи: вони думали, що в цьому і був задум торговця. Тоді Салліван став масово продавати чай для одноразової заварки.
Нагадаємо, про великі винаходи і нерозкриті таємниці Леонардо да Вінчі.
Як повідомляв портал "Знай.uа", 50-70 років тому створювали насправді дикі, навіть моторошні винаходи, які вважалися корисними.
Також "Знай.uа" писав, 9 побутових потреб минулого століття, які приводять в жах.