Таємниці кулінарії: легендарні рецепти, що з'явилися з волі випадку

Кулінарія - наука тонка. Над деякими рецептами кухарі б'ються довгі роки, підбирають інгредієнти, доводячи їх до досконалості і отримуючи бажаний смак. Але буває і так, що рецепт, який всі ми знаємо та вважаємо класичним, винаходиться абсолютно випадково. Про такі випадки сьогодні і поговоримо.

Салат «Цезар»

Всупереч поширеній думці, цей салат названий не на честь Гая Юлія Цезаря і взагалі не має відношення ані до Стародавнього Риму, ані до середземноморської кухні. Він був придуманий в Мексиці, до того ж, абсолютно випадково.

У 1920 році в США був оголошений «Сухий закон», який забороняв виробництво, продаж і транспортування алкоголю. Багато підприємців обходили закон просто і ефективно - переносили свої бізнеси в прикордонні регіони Мексики та Канади. Так вчинив і кухар Цезар Кардіні, який відкрив кілька ресторанів під брендом Caesar's Place в Тіхуані, на кордоні з Сан-Дієго.

4 липня 1924 американці з'їхалися в Тихуану відзначати День Незалежності, випити і закусити. З випивкою проблем у Кардини не було, а ось закуски досить швидко закінчилися. Щоб врятувати вечірку, Цезар вирішив по-швидкому приготувати страву з усього, що залишалося на кухні. Виявилося, що в наявності у нього є часник, салат романо, оливкова олія, лимонний сік, яйця, хліб, пармезан і вустерский соус. Так і з'явився перший в історії салат «Цезар», який гостям на тій вечірці припав дуже до смаку.

Чіпси

Звичайні картопляні чіпси, якими псують собі апетит перед обідом діти і закушують пиво дорослі, теж ніхто не винаходив спеціально. В 24 серпня 1853 року дехто Вандербільт прибув на американський курорт Саратога-Спрінгс і зупинився у готелі. Вирішивши пообідати, він замовив фірмове блюдо цього готелю - картоплю фрі.

Але коли він його спробував, то поскаржився, що шматочки картоплі занадто товсті та м'які. Йому приготували ще одну порцію, тонший. І зарозумілий Вандербільт знову розкритикував куховарство, ніж розлютив шеф-кухаря. Гнів кулінара - страшна річ, тому на третій раз гостю принесли тонкі засмажені шматочки картоплі, які йому раптово сподобалися. З тих пір чіпси стали фірмовим блюдом цього готелю, а потім пішли в народ.

Київський торт

Так, дорогі кияни, один із символів нашої столиці теж, кажуть, з'явився в результаті випадковості. Навіть, можна сказати, в результаті виробничої недбалості.

Подейкують, що у 1956 році на фабриці ім. Карла Маркса в цеху бісквітів забули прибрати в холодильник цілу партію яєчного білка. Це виявили Костянтин Петренко та Надія Чорногор, які прийшли працювати в наступну зміну. Але вони вирішили не здавати колег начальству, а хоч якось прилаштувати зіпсований білок. Спробували приготувати з усього цього коржі з масляним кремом. Вийшло смачно.

Незважаючи на це, запатентований рецепт був тільки в 1973 році. А випадок з білком київський кондитери вважають міською легендою.

Вустерський соус

Цей оригінальний британський соус - незамінний елемент багатьох страв. У тому числі і вищезгаданого салату «Цезар». Майже всі, хто стикається з ним в перший раз, дуже дивуються, адже соус дуже східний, але, тим не менше - англійський.

Корінням його рецепт все ж йде в Індію, звідки у 1837 році повернувся до рідного Вустерширу лорд Маркес Сендіс. У далеких краях він звик до місцевої їжі, тому попросив вустерширських аптекарів і кулінарів приготувати для нього соус за оригінальним індійським рецептом. Соус вони приготували, ось тільки лорду він сильно не сподобався.

Тоді рідину, що получилась, прибрали в підвал і місяця на три про неї забули. А коли згадали, то вирішили спробувати. Виявилося, що соусу треба було просто трохи постояти, і тоді він придбав дивовижні смакові якості.

Булки з родзинками

Здавалося б, проста річ - булки з родзинками. І, тим не менш, до середини XIX століття родзинки в тісто не запікали. І з'явилася така випічка після однієї не найприємнішої історії.

Одним з найвідоміших пекарів в Російській імперії був Іван Максимович Філіппов. Його випічка вважалася настільки якісною, що в 1855 році він став постачальником булок до двору імператора Олександра II. Любив його випічку і генерал-губернатор Москви Арсеній Закревський.

І ось, кажуть, якось попався Закревському в булці тарган. Звісно, генерал оскаженів і зажадав негайно доставити Філіппова до себе. Побачивши булку з тарганом, Філіппов страшно перелякався. У Росії, як відомо, небезпечно дратувати начальство.

Але не розгубився, швидко цю булку з'їв, а Закревському оголосив, що це була всього лише родзинка. Після того, як генерал заспокоївся і відпустив пекаря додому, Філіппов негайно наказав працівникам напекти булок з родзинками.